<
Руслан Соловйов

А як має працювати депутат, коли його не чує влада?

Цей запис опубліковано більш як рік тому
20:51 | 5.10.2020 / Погляд / 1 коментар

Часто лунає, що депутати міської ради нічого не роблять. Мені теж то закидають. Чи маю що сказати у своє оправдання? Маю! У 2015 році обійшов в передвиборчий час весь округ, кожну квартиру. Туди заніс агітку і визитівку. Люди повірили і обрали.

Потім казали, як їздив дивитись на проблемні об’єкти, що вперше бачать. Буває. В історію каденції увійшов, мабуть, як “улюблений” депутат всього виконкому. Коли піднімав руку для питання, в президії чи серед промерських колег лунав ледь що не стогін “Знову цей Соловйов…” в момент, як міський голова надавав слово. Разом з тим завжди вставляв свої “5 копійок” там, де вважав за потрібне.

Зрештою, так і повинен робити депутат – вирішувати проблеми громади, ініціювати їх розгляд, виносити на комісії. От щодо комісій. Після того, як ми з колегами обійшли лікарню, то був дуже прикро вражений. Але коли піднімав питання про ремонти, заміни – казали, що нема грошей. Ви ж, нововолинці, бачили ті санвузли, меблі, стіни? На жаль, влада не дуже вмотивована з цим щось робити ( Без вагань долучився до екологічної комісії, бо дихаю отим кроноспано-олійно-курчаковим повітрям.

Хтось там каже, що шахти ще більше псували. Не настільки, шановні, ой не аж настільки. Зараз дихаємо такою страшною хімією… Був один із тих, хто найактивніше писав звернення. Із того, що запам’яталось – коли виступив з пропозицією про термомодернізацію комунікацій теплопостачання. Ви ж бачили проталини в сніговий час на стометрівці, біля будинків?

Так ми без помилок можемо визначити, де ідуть труби КП “Нововолинськтеплокомуненерго”. І ми, містяни, сплачуємо в тому числі і за це опалення. А що почув у відповідь? Нема грошей, треба писати проэкти! Ах проэкти?! А це нічого що у місті є відділ, який мав би цим займатись? І виявляється, що за то хтось отримує гроші. Півтора року чекав звіту працівниці того структурного підрозділу, тричі звертався письмово, допоки не добився свого. Кому цікаво, то можу показати.

Пробував підняти питання безпритульних тварин. Це було якийсь час після створення екокомісії. Висловив думку, що варто було би створити робочу групу з комунальників, працівників виконкому, ветеринарів, зоозахисників та депутатів, аби розпрацювати механізм цивілізованого вирішення проблеми. Однак міський голова відрізав радикально, що тим займатись не буде. Чому? Тому. І таких моментів було чимало…

Асфальтування дворів, заміна смітників, обрізка дерев… Скільки того всього писалось! Інколи реакція була швидкою. Інколи рік-півтора. Таким чином хоч щось десь і підлатав. Що цікаво, значно швидше робились речі, про які просили інші,але менш одіозні та більш слухняні обранці міста.

Довго тероризував пані Чайку за освітлення дворів. У відповідь лунало “А хто буде платити за те світло?” Не добився. Тепер от перед виборами запускають програму по освітленню. Певно, знайшли, хто буде платити.

Якось питав окремих представників депутатського мандату “Ти чого взагалі в депутати пішов, ти ж на сесії не ходиш, питань не задаєш, голосуєш не задумуючись?” Кажуть, що попросили… Навіщо – не важко здогадатись.

За каденцію не заробив на машину, не зробив в квартирі ремонту, працюю і далі на шахті. Спалив багато нервових клітин. Явно нажив ворогів. Познайомився з різними людьми. Набув досвіду.

В мене є ще чимало всього незробленого. І знаю точно як депутат – місту потрібні зміни. В першу чергу – зміна влади, яка не хоче чути і бачити проблеми людей, яка ховається за магнітні замки.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
один коментар
  1. Депутат Нововолинської міськради Никитюк Віктор, колись – не так щоб і надто давно, був кошмаром для місцевої влади. Він один-єдиний зі всіх (!) мав свою думку і висловлював її як з трибуни, так і в голосуваннях. Нерідко бувало таке, що всі місцеві депутати, в одностайному пориві дерли руки за якісь дурнуваті (чи шкурні) прожекти міського голови, а він один голосував “проти”. На нього тиснули, погрожували виключенням зі фракції “Батьківщина”, обзивали… але він все-одно відстоював правду. Він – вільна людина. Українець. Таким він є і зараз. Отака моя відповідь.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Митрополит Епіфаній
16.04.2026
Сьогодні - Світлий четвер. Так він іменується у церковній традиції, бо всі дні Великоднього тижня - світлі. Адже вони нагадують про радість та світло, які Христове Воскресіння принесли людству. Однак нинішній ранок для ...
Священник Олексій Філюк
9.04.2026
Щороку перед святами ми поспішаємо на цвинтар, щоб згадати наших рідних і близьких, які вже відійшли у вічність. Несемо на могили свічки, квіти, інколи і цілі кошики зі штучними прикрасами… Бо хочеться зробити щось добре, ...
Валерій Пекар
8.04.2026
Здається, що світ стає все менш безпечним і загалом наближається до грані глобальної війни. Але парадоксальним способом може статися навпаки. Дві великі війни доводять, що сильніша держава не може перемогти й нав’язати ...
Ольга Криштопа
6.04.2026
У школі діти жартують про «втечу від ТЦК» як гру, але для дорослих, які живуть війною, такі слова звучать тривожно. Ветеранка ділиться історією, що оголює: ставлення до війни і військових формується змалку — і діти лише ...
Валерій Костюк
3.04.2026
Сьогодні в магазині почув фразу, яка, чесно, зачепила. Жінка сказала про хвилину мовчання: «Це показуха… це не потрібно… мертвих не повернеш…» І знаєте, я задумався. Так, мертвих не повернеш. Але справа ж не в цьому. ...