6000 тіл українців, які повернула росія – це якийсь ад часів Сталіна і Гітлера
Я вдячний нашим патологоанатомам, які роблять цю роботу і дають рідним і близьким остаточну інформацію про те, хто загинув.
На запиленій залізничній платформі в Одеській області українські працівники розвантажують білі мішки з тілами з рефрижераторних вагонів. У повітрі стоїть різкий трупний сморід. Про це пише NYTimes.
Усередині мішків — понівечені тіла, заліплені багнюкою і гниллю. Це частина 6 000 тіл, які росія повернула Україні в межах масового обміну. Тіла прибувають сотнями.
27-річна патологоанатом Руслана Клименко нахиляється над напіврозкладеним тілом. Рідини з останків просочуються крізь рукавички та комбінезон, залишаючи темні плями. На волоссі вона зав’язала дві рожеві стрічки — єдина яскрава деталь серед десятків білих мішків і смороду смерті.
Шість бригад працюють у зміну під камуфляжною сіткою. Слідчі відкривають мішки, перевіряють залишки на вибухівку, фіксують особисті речі. Кожному тілу присвоюють 17-значний код. Над платформою рояться мухи, сморід розкладу дере в горлі.
Техніки занурюють почорнілі пальці у майже киплячу воду, а потім у крижану, щоб відновити відбитки. Фотографують документи, обривки одягу, прикраси чи жетони.
“Деякі родини недовіряють ДНК тестам. Коли вони бачать особисті речі, сумнівів більше немає,” — каже слідчий Андрій Шелеп.
Останні ешелони привезли 2 600 тіл. Україна має отримати ще тисячі. У деяких мішках — перемішані частини кількох людей після вибухів. За оцінкою МВС, ідентифікація триватиме понад рік.
Родини живуть в очікуванні. У Києві Тетяна Дмитренко понад півтора року чекала на новини про свого чоловіка Олександра, який загинув 15-го листопада 2023 року під Бахмутом. 23-го червня поліція повідомила їй, що за ДНК їхньої доньки Марини підтвердили його тіло.
“У мене залишилося тільки його останнє повідомлення: ‘Я тебе люблю’. Після двадцяти місяців невідомості я нарешті знаю, що він удома,” — каже вона.
Матеріалом для публікації став пост Тимофія Милованова у фейсбуці.
