Захист скла під час тривоги: чи працює популярний метод зі скотчем навхрест

Головні міфи про захист вікон під час обстрілів для  розвінчав регіональний директор скляного напрямку компанії EKIPAZH Микола Сопрончук. Звичайне скло розколюється на гострі «кинджалоподібні» уламки, тоді як загартоване – на дрібні тупі фрагменти, а найбезпечніший варіант – триплекс, який взагалі утримує уламки на місці.

За даними UNICEF, 80% травм від вибуху спричиняють саме вторинні уламки, і скло серед них – лідер, – передає The Page.

Чому скло, а не бетон чи дерево, ранить найбільше

 Чому саме скло, а не інші будматеріали, спричиняє найбільше травм під час вибухів поблизу?

“Скло – крихкий матеріал: під ударною хвилею воно не гнеться і не поглинає енергію, а миттєво розколюється на безліч гострих осколків із ріжучими краями, що летять з великою швидкістю на десятки метрів.

Дерево, гіпсокартон чи пластик частково гасять енергію або дають менш небезпечні уламки.

До того ж вікна – це велика площа по периметру приміщення, повернута назовні, тож саме вони першими приймають хвилю. Тому основну масу поранень під час близького вибуху дає не сам вибух, а вторинні уламки, серед яких скло – у лідерах.

Також хочу звернути вашу увагу, що тема вибухів та уражень після них потребує комплексного підходу. Усі компоненти повинні бути пропорційно міцними, щоб поглинати вибухове навантаження. Якщо взяти міцне ламіноване скло товщиною 30 мм, але встановити його у слабку раму або у слабку кам’яну стіну, загальна ефективність запланованої вибухостійкості зменшиться, оскільки нижчі конструктивні компоненти легко зламаються під час вибуху.

Наскільки правдива теза «80% травм від вибуху спричиняють уламки, і 80% із них — уламки скла»?

Так, ця теза є правдивою, оскільки дані цифри були взяті на основі звіту UNICEF відповідно до статистики вибухів у світі.

Загартоване проти звичайного: різниця, яка рятує життя

 Чим відрізняється поведінка звичайного і загартованого скла під час вибухової хвилі?

Звичайне (відпалене) скло при руйнуванні розколюється на великі гострі кинджалоподібні осколки з ріжучими краями, які завдають глибоких порізів.

“Загартоване скло після термообробки при руйнуванні розсипається на безліч дрібних фрагментів з тупими краями – вони теж летять, але травмують значно менше. Тобто загартоване скло не «непробивне», але кардинально знижує тяжкість поранень.

Найбезпечніший варіант – триплекс (склеєні шари з плівкою), який узагалі утримує уламки на місці.

Гартоване скло добре впорається з вибуховою хвилею, а у разі розбиття уламки будуть нести набагато меншу загрозу життю. Триплекс (ламіноване) скло краще втримає уламки, але точно зруйнується, коли гартоване ще б встояло. Ми виробляємо обидва варіанти, ну і, звісно, гартоване скло також ламінуємо, таке скло називається гартований триплекс.

Бронеплівка проти дрона: чому це не одне і те саме

 Чи справді бронеплівка утримує скло від розльоту на уламки, чи лише сповільнює процес? На якій відстані від епіцентру вибуху бронеплівка ще ефективна, а на якій — вже ні?

Точної «межі в метрах» немає – усе залежить від потужності боєприпасу, кута і того, що стоїть між вами і вибухом. Загальний принцип: чим далі від епіцентру, тим менша надлишкова тиск-хвиля і тим краще плівка справляється — на середніх і великих відстанях вона з високою ймовірністю утримає уламки.

“Поблизу епіцентру, де хвиля вибиває саму раму й склопакет, жодна плівка не рятує. Тому плівку розглядають як захист від «розсіяної» дії вибухів по району та від вторинних уламків, а не як засіб проти прямого влучання.

Відомі мені «бронеплівки» мали лише сертифікацію за класом «зламостійкості», а не «вибухобезпечності». Ми не використовуємо «бронеплівки» у своїх склопакетах. Ламіноване та гартоване скло забезпечують ширшу низку переваг.

Чи є різниця між бронеплівкою і антидроновою сіткою на вікнах — що краще захищає?

Це різні засоби для різних загроз. Бронеплівка захищає скло: утримує уламки, ускладнює розбиття, працює проти ударної хвилі та осколків. Антидронова сітка (металева/полімерна сітка на каркасі) призначена фізично зупинити або збити з траєкторії FPV-дрон чи невеликий боєприпас до того, як він долетить до вікна. Вони не взаємозамінні: сітка не втримає осколки скла, а плівка не зупинить дрон.

У прифронтових зонах їх часто поєднують — сітка як «перший рубіж», плівка/загартоване скло як «другий».

3% проти 45% в Італії: коли безпечні вікна стануть нормою в Україні

 Чому в Україні частка загартованого скла у продажах становить лише 2-3%, тоді як в Італії – 45%?

Цю цифру наводить EKIPAZH як ілюстрацію розриву в культурі безпеки та нормативах. В ЄС (зокрема Італії) застосування безпечного скла у багатьох позиціях – балкони, двері, великі вітражі, громадські будівлі – регламентовано будівельними нормами, тож воно стало стандартом де-факто.

В Україні донедавна пріоритетом була ціна, а безпечне скло сприймали як «преміум-опцію», не як норму; жорстких вимог у масовому будівництві бракувало. Війна поступово змінює запит, але звичка і вартість поки тримають частку низькою.

 Наскільки дорожче встановити загартоване скло замість звичайного — у гривнях і у відсотках до вартості вікна?

Стандартне біле металопластикове вікно 1300*1400 мм з однією стулкою, що відчиняється, здорожчає орієнтовно на 7-10%. Якщо говорити про конструкції покращених комплектацій, розсувні системи, алюмінієві вікна, то % здорожчання буде ще нижчим.

Скотч навхрест і «зимовий режим»: що з цього міф, а що працює

 Чим відрізняються ПЕТ-панелі («м’які вікна», які встановлюють у Запоріжжі) від загартованого скла — що краще для якого випадку?

ПЕТ-панелі («м’які вікна») та загартоване скло не є конкурентами – це рішення для різних завдань. ПЕТ-панелі створені як тимчасовий захист для будівель у прифронтових містах: вони швидко монтуються, не утворюють скляних уламків при пошкодженні та дозволяють оперативно відновити будівлю після обстрілу. Вони дадуть базовий захист від вітру, снігу, дощу, але не забезпечують необхідний опір теплопередачі.

Натомість загартоване скло – це постійне рішення для житлових і комерційних будівель: воно до 5 разів міцніше за звичайне, має ідеальну прозорість, довговічність і може використовуватися в сучасних енергоефективних склопакетах із коефіцієнтом теплопередачі Ug до 0,5–0,6 Вт/м²·К.

“Якщо головне завдання – швидко закрити пошкоджений отвір після обстрілу, оптимальним рішенням є ПЕТ-панелі. Якщо ж ідеться про комфортне, безпечне та енергоефективне житло на десятки років – найкращим вибором є склопакет із загартованим склом або триплексом.

Чи може звичайна людина замовити такий захист для власної квартири, чи це поки лише для громадських об’єктів?

Найважливіше – розуміти, що не існує універсального рішення, яке б на 100% захистило вікно чи людину від наслідків вибуху.

Кожна технологія – гартоване скло, триплекс, захисні плівки чи ПЕТ-панелі – має свої переваги, обмеження та сферу застосування. Усі вони певною мірою можуть підвищити безпеку, якщо використовуються за призначенням і правильно підібрані до конкретних умов.

“Але жодне скління не може замінити дотримання правил безпеки. Під час повітряної тривоги найефективнішим способом зберегти життя і здоров’я залишається перебування в укритті або іншому безпечному місці.

Саме це є головним, а вибір типу скління – це вже питання додаткового рівня захисту, комфорту та довговічності будівлі.

 Чи справді небезпечно спати біля вікна навіть із заклеєними шпаринами?

Так, небезпечно. «Заклеєні шпарини» стосуються тепла і протягів, а не вибухової загрози: скотч на щілинах ніяк не рятує від осколків. При близькому вибуху зона біля вікна – найнебезпечніша: туди летять скло, уламки рами і предмети.

Базове правило – «правило двох стін»: перебувати у приміщенні без вікон (коридор, ванна) або так, щоб між вами і вікном була ще одна капітальна стіна.

“Ліжко біля вікна під час обстрілів – погана ідея незалежно від того, заклеєні щілини чи ні.

 Що з побутових методів захисту (скотч, плівка, штори) реально працює, а що — міф?

Скотч навхрест на склі — переважно міф: при реальній хвилі він майже не утримує уламки і дає радше психологічний ефект.

Які практичні поради щодо безпеки під час обстрілів працюють краще:

• суцільна плівка/бронеплівка по всій площі скла (утримує уламки);
• щільні важкі штори або ковдра, напнута перед вікном (гасять частину осколків);
• меблі чи мішки з піском перед вікном.

Найнадійніше — не покладатися на «саморобки», а відійти від вікна під час тривоги. Підсумок: суцільна плівка та щільні штори – так; хрестики зі скотчу – переоцінені.

 Чи є сенс переводити металопластикові вікна в «зимовий режим» під час небезпеки, як радять для радіаційних аварій, – чи це стосується й обстрілів?

Це різні речі. «Зимовий режим» – посилення притиску стулки до рами ексцентриками фурнітури, щоб не було протягів і тепловтрат; він про комфорт і опалення.

Порада щільно закрити вікна при радіаційній аварії стосується герметизації від радіоактивного пилу/аерозолю ззовні – і тут щільний притиск справді доречний.

А от під час обстрілів це не допомагає .При загрозі обстрілу логіка протилежна – краще відійти від вікон, а не «герметизувати» їх.