За кілька днів, 19-го квітня, відзначатимуть Христове Воскресіння. Попри карантин, господині готуються до Пасхи. І у багатьох підготовка обов’язково включає процес писанкарства, адже фарбовані яйця або писанки є невід’ємним атрибутом Великодня.

Традиція розписування писанок існує давно. В Україні писанкарство досягло високого рівня розвитку і стало окремим видом мистецтва, а писанка – одним із культурних символів України.

БУГ перед Великоднем зібрав декілька порад та історій про писанкарство від майстринь-мешканок Нововолинська та Володимира-Волинського.

Можливо я не знаю всіх тонкощів писанкарства, але вчу діток, як вчили мене з дитинства.

Цьогоріч проводимо майстер-клас онлайн – Марія Душук

Марія Душук – викладачка хору, вокалу та бандури молодших класів Нововолинської школи мистецтв. Писанки пише з самого дитинства, а три роки поспіль і вчить цій майстерності своїх вихованців.

“Я відвідувала майстер-класи, але розписую писанки традиційним, звичайним методом. Можливо, я не знаю всіх тонкощів, але пишу і раджу діткам робити так само”, – говорить Марія.

На Великдень для своєї родини Марія розписує 25-30 писанок. Жінка не вважає себе писанкаркою, але з радістю ділиться своїми знаннями з дітками. Адже має неабиякий досвід, з 7-ми років розписує великодні яйця.

“Маю 6-ть писачків: від дідуся, тата та два нових. Притримуюся традиційного розпису писанки, як вчили в дитинстві. Пам’ятаю, як бабуся покійна зібрала всіх і ми вчилися розписувати”, – розповідає викладачка.

В розписі писанок Марія використовує тільки натуральні барвники: цибулинню, шпинат, куркуму, і каркаде. Під час фарбування опускає розписані яйця в теплу воду, так щоб вони не доторкались одне до одного, а на дно каструлі стелить шматок тканини. Варити яйця потрібно на маленькому вогні, близько години.

Зі своїми учнями Марія щороку пише писанки. Карантин цього року не став їм на заваді – розписували писанки в режимі онлайн.

“Ми з хором три роки разом пишемо писанки, цей рік – писали онлайн. Плануємо зробити ще одне заняття в п’ятницю “, – зауважила Марія.

Викладачка розповіла про нову для неї техніку розпису – метод травлення, якому її навчила Марія Булюк.

“Метод травлення, це як писанка “навпаки”. На темному курячому яйці пишемо, а потім занурюємо його в оцет, який витравлює основний колір. Далі знімаємо віск та витираємо його поки яйце ще гаряче. Виходить візерунок мережива, темний колір намальований, а світлий – решта шкаралупи”.

Писанка – це сакральне мистецтво. Вона несе в собі багато побажань добра. На ній немає місця малюнкам з коронавірусом – Леся Мартинюк

Леся Мартинюк – викладач-методист декоративно-прикладного мистецтва і дизайну Володимир–Волинського педколеджу імені Агатангела Кримського, художник за фахом. Писанкарством займається вже більше 20 років. Вона розповідає, що писанка – це сакральне мистецтво і тому треба дотримувати традицій предків.

“Для фарбування писанок використовую тільки натуральні фарбники. Пофарбувати можна у відварі цибулиння. Це є природня фарба, дуже стійка, не розчиняється у воді. Для того, щоб її приготувати, треба попердньо замочити лушпиння цибулі. Воно намокне. Тоді його треба відварити.

Варити треба 20-30 хвилин. Далі його треба відцідити і маємо фарбу, яка буде фарбувати у відтінки жовтого кольору. Колір буде залежати від часу витримування писанки у цьому відварі. Можна потримати у холодному відварі, але довго, тоді буде такий кремовий відтінок.

Потім можна замалювати воском, те, що має бути світлдішим, і вже в кінці писаночки треба залити цим відваром, щоб їх не було видно. Одна до одної не мають торкатися. Поставити їх на дуже маленький вогонь і так підігрівати. Поки вода не нагріється і нібито починає кипіти. Над поверхнею водички буде такий легкий пар-димок. І тоді треба ложкою виймати кожну писанку і витирати.

Жовтогарячу барву може давати листя мати й мачухи, кора дикої яблуні і цвіт бузини. А на Волині якраз панувала жовта фарба, червона – це цибулиння, чорна – смородина або ягоди бузини”, – розповідає Леся Мартинюк.

Щодо можливих малюнків коронавірусу на писанках, майстриня каже: малюйте краще на листочках, а писанка – не для цього.

“Я дотримаюся тридиції. Це є символічне письмо з побажаннями добра, здоров’я, радості і всього найращого. У писанці немає поганих побажань. Малювати коронавірус і тому подібне можна тільки на листочку, а писанка – це сакральне мистецтво, яке несе осяяння, відродження і спасіння.

Той, хто хоч одного разу спробував писати писанку, не зможе відмовитися від цього заняття протягом всього життя – Оксана Білик

Оксана Білик – викладач образотворчого мистецтва у Володимир-Волинському педагогічному коледжі, керує студією писанкарства.  Почала писали більше 20 років тому. БУГ вже розповідав про майстриню та її витвори.

“Той, хто хоч одного разу спробував писати писанку, не зможе відмовитися від цього заняття протягом всього життя”, – вважає Оксана Білик.

Кілька простих правил від майстрині, щоб писанка вдалася.

Кажуть, що треба молитися. Коли я пишу, то в стінах коледжу шум і гам. Кажу студентам: беремо яйце і думаємо про щось хороше. Не можна злому писати, не можна нервуватися, коли пишеш. Треба, щоб був спокій в душі. І тоді сам починаєш думати про процес, який символ вибрати. А символ на писанці має бути обов’язково, а не просто квіточка. Коли ви в злагоді зі своїм внутрішнім світом, то тільки тоді і вийде писанка.

Цьогоріч Осана Білик на своїй сторінці в фейсбуці поділилася покроковою інструкцією для написання білої писанки, фарбованої природними барвниками.

• Фарбуємо яйця відваром зі цвіту форзиції (+ алюмінієво-калієвий галун). Пишемо воском
• Фарбуємо яйця у відварі з цибулиння. Пишемо воском
• Фарбуємо яйця у відварі кореня марени. Пишемо воском
• Вибілюємо в білизні. Миємо літньою водою
• Фарбуємо яйця відваром з ягід шовковиці (+ мідний купорос). Пишемо воском
• Фарбуємо яйця відваром з ягід чорниць. Пишемо воском
• Вибілюємо в білизні. Миємо літньою водою
• Знімаємо віск над газом.

Майстер-класи по писанкарству від Олександри Струбицької – спогади

Щороку у молодіжному центрі “Нові крила” проводили майстер-класи по писанкарству. Та через карантин майстриня Олександра Струбицька консультує своїх постійних відвідувачів онлайн.

“Карантин – карантином, а Великдень – Великоднем. Дистанційно консультую. Скидають фото писачка “Чи можна такий брати?” Або відео – “чому не відтирається віск?” Писачок має зручно лежати в руці. Віск відтирати серветкою – прогрівши яйце біля вогню – але не закоптивши ( цим грішать всі… ) Фарби які? Матінка-природа все придумала давно за нас – те ж цибулиння, що в залежності від кількості дасть легший чи глибший відтінок приємної теплої барви”, – розповідає Олександра.

Історія Великодньої писанки з вуст Олександри.

“Великоднє яйце – це знак відродження всього живого, пробудження. І пов’язане воно з Воскресінням Христовим дуже давно. З переказів дізнаємося, що коли Марія Магдалина пішла з проповіддю світом, то римському імператорові Нерону, мучителеві християн, принесла крашанку й привітала його словами «Христос Воскрес!» Нібито відтоді яйця на Великдень фарбують і називають крашанками. А коли майстри наносять на них візерунки, розписують їх, то такі яйця називають писанками.

До речі, походження української писанки залишається малодослідженим: археологія не має жодних свідчень існування на теренах України (Київської Русі) розписаних яєць, тим часом як на території сусідньої Польщі під час розкопок могил Х- ХІІІ століть знайдено розписані шкаралупки і навіть одну цілу писанку.

У багатьох культурах існує образ яйця, в якому зароджується життя. Тож і дарували писанку на знак перемир’я (тобто – де є яйце, там зароджується мир), на побажання здоров’я (людина оживає після хвороби), краси, врожаю, закопували в землю або підкладали під вулик (щоб, мовляв, не всихали городи й сади, не гинули рої бджіл). Тобто з яйцем пов’язували щось нове, і те нове мало нести позитив. До того ж, яйце – овальне, не має ні початку, ні кінця, тож і життя з його позитивами, зародження якого воно символізує, має бути безкінечним.

У багатьох народів світу й дотепер існує звичай використовувати яйця у Великодніх святкуваннях, але вони переважно роблять крашанки; якщо і розписують яйця, то дуже просто. В Україні ж писанкарство досягло найвищого рівня розвитку і стало окремим видом мистецтва, а писанка – одним із культурних символів України”.