Володимир-Волинських вояків вітали в Оваднівському професійному ліцеї

День Збройних Сил Україна вперше святкує в умовах ведення бойових дій на території нашої держави. Помпезних святкувань професійного свята військових ні в області, ні в районі не передбачено, однак вшанувати тих, хто ціною свого життя боронить терени Батьківщини від агресора повважали за потрібне в Оваднівському професійному ліцеї. Тому педколектив та учні закладу запросили в гості солдатів та офіцерів військової частини А 4308.

Перше, що демонструє мас-медіа директор ліцею Василь Ролюк – це меморіальна дошка на честь трьох випускників ліцею, які загинули в зоні АТО. Із сумом педагог зазначає, що на сьогодні майже кожен навчальний заклад має подібні дошки, з яких посміхаються юнаки, полеглі на сході України. Як зазначив директор оваднівської ЗОШ Петро Петрук, за статистикою найбільше мобілізованих у лавах української армії – сільські хлопці, чимало яких – із Оваднівської сільської ради. Тому це не просто професійне свято військових, це знаковий день для половини місцевих родин.

Привітати вояків військової частини та нагородити почесними грамотами, а також подарувати вкрай необхідні речі – термобілизну, в ліцей приїхали представники Володимир-Волинської районної ради та райдержадміністрації – головарайради Андрій Оніщук та перший заступник голови райдержадміністрації Володимир Собіпан.  Андрій Юрійович заззначив, що справжнім святом військовим буде день Перемоги України у сьогоднішній неоголошеній війні. “Вчора ми просто знали, що в державі є збройні сили. Сьогодні – ми маємо воїнів, багатьох з яких вся держава знає в обличчя”, – каже пан Оніщук.

Учні ліцею приготували чудовий концерт, аби в затишній атмосфері учнівської їдальні, за чаєм із домашніми пирогами привітати земляків із професійним святом.

Над Волинню не стріляють, але наші родини ховають українських героїв раптом не щодня. Колись Волноваха, Артемівськ, Горлівка – далекі крапки на мапі, сьогодні – це земля, орошена кров’ю наших чоловіків, місця, де востаннє волинські герої ходили живими. “Хочу мирного неба над головою, щоб Україна була живою, наші хлопці в АТО герої стоять хоробро на полі бою”, – це слова, написані на простенькому аркуші паперу учнем оваднівської школи для земляків, які зараз захищають Україну. Ніхто із сучасних українців не думав, що наші діти лишатимуться сиротами через загибель татка на війні… А дружини плакатимуть за чоловіками, які мерзнуть у холодних землянках, під шквалом градів та мінометними обстрілами, у місцях, де загибель – це не випадок, а неминучість, питання лише в часі…

Редакція “Бугу” вітає українських військових із професійним святом! Сили, здоров’я, міцного духу вам, вояки!