У ГУР розповіли, чому Кримський міст досі не став ціллю для знищення
Кримський міст залишається одним із найвідоміших символів російської окупації Криму. Водночас, попри українські зусилля з послаблення військової логістики на півострові, споруда продовжує функціонувати.
Як повідомляє Kyiv Post, заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони України генерал-майор Вадим Скибицький під час панельної дискусії на конференції YES Annual Meeting 2026 пояснив, чому міст досі не був остаточно знищений.
За його словами, сьогодні Кримський міст уже не має для російської армії такого важливого логістичного значення, як раніше.
«Нині він справді не є настільки стратегічно важливим об’єктом для росії», – зазначив представник ГУР.
Він пояснив, що українські сили вже вивели з ладу або суттєво ускладнили використання низки інших маршрутів, якими росія забезпечувала окупований Крим. Наразі значна частина військових вантажів рф рухається через ростовську область, після чого потрапляє на окуповані території півдня України так званим сухопутним коридором.
Чому міст залишається важливим для кремля
Попри зниження військового значення, Кримський міст має для російського керівництва символічну цінність. За словами Скибицького, володимир путін сприймає його як символ окупації Криму.
Представник ГУР припустив, що москва зацікавлена у збереженні мосту також через його символічне значення для російських військових, які перебувають на півострові.
Скибицький також нагадав, що раніше можливі удари по Кримському мосту викликали занепокоєння у західних партнерів України. Кілька років тому деякі європейські держави побоювалися, що його знищення може спричинити різку реакцію росії та посилити ризики ескалації, включно з погрозами застосування ядерної зброї.
Однак нині, за оцінкою української розвідки, військова роль мосту стала значно меншою. Водночас питання ядерного шантажу росії залишається актуальним – зокрема, чи наважиться кремль застосувати ядерну зброю у разі масштабної військової поразки.
Скибицький наголосив, що використання росією навіть тактичної ядерної зброї мало б наслідки не лише для України, а й для глобальної системи безпеки.
Яка загроза зараз є більшою для України
Представник ГУР окремо звернув увагу на посилення російської ракетно-дронової кампанії. За його словами, російський військово-промисловий комплекс планує у вересні виготовити щонайменше 100 балістичних ракет. Крім того, рф застосовує балістичні ракети північнокорейського виробництва.
За словами Скибицького, Україна має багаторівневий підхід до протидії цій загрозі. Один із напрямів – отримання від міжнародних партнерів додаткових ракет-перехоплювачів для посилення протиповітряної оборони.
Другий напрям передбачає удари по підприємствах російського оборонно-промислового комплексу, які беруть участь у виробництві балістичних ракет.
Скибицький заявив, що українська розвідка знає, які підприємства та компанії залучені до виготовлення такого озброєння на території росії.
Третя складова – ураження російських пускових установок. За оцінкою представника ГУР, росія може розмістити від 17 до 19 таких установок у районах Курська та Воронежа, звідки вони можуть використовуватися для ударів по Україні.
Ще одним інструментом протидії є санкційний тиск. Йдеться, зокрема, про обмеження доступу росії до іноземних навігаційних систем, електроніки та інших необхідних компонентів.
Окремо Скибицький розповів про військово-технічну співпрацю росії з Китаєм. За його словами, українська розвідка володіє інформацією про підприємства, які співпрацюють із китайськими компаніями. Водночас значна частина таких об’єктів розташована на відстані понад 2000 кілометрів від України.
Він також навів приклад труднощів росії із закупівлею китайських реактивних двигунів для окремих типів безпілотників. На думку представника ГУР, це свідчить про те, що вплив на міжнародні ланцюги постачання може ускладнювати російське виробництво озброєння.
