«Можна було лише мріяти»: як Катерина Фецяк із Нововолинська виборола бронзу чемпіонату світу

Дві перемоги на національному відборі дали Катерині Фецяк, тренерці нововолинського клубу «Кузня тіла», право представляти Україну на чемпіонаті світу в Празі. Попри травму напередодні поїздки, вона виборола світову бронзу на підвісному пілоні, а вже за тиждень у Будапешті святкувала і власне золото, і перемоги учениць.

Цієї осені для Катерини Фецяк майже без перерви відбулися три чемпіонати: у Луцьку, Празі та Будапешті. До кожного вона готувалася по-різному. Луцькі змагання організовувала разом із Владиславою Апрелевою. Приїхали команди з понад семи областей України, а Нововолинськ представляли 25 дітей.

На час підготовки чемпіонату Катерина зробила паузу у власних тренуваннях. Каже, навіть у звичному робочому графіку рідко має нагоду прийти до зали й присвятити ціле заняття своєму виступу.

«Працюю по 8–10 годин в день, то для себе тренувань майже не буває. Тренуюсь зі своїми групами або в невеличкій перерві», – розповідає Катерина.

Через чотири дні після змагань у Луцьку вона вже мала їхати до Праги, адже там чекав найважливіший особистий старт сезону.

Право виступити на чемпіонаті світу Катерина виборола ще навесні. На національному відборі в Кам’янці-Подільському перемогла у двох дисциплінах, тож до Праги готувала два номери – на пілоні та на підвісному пілоні.

Майбутні виступи організатори оцінювали на відповідність правилам ще за фотографіями. Перевіряли костюми, реквізит і навіть одяг тих, хто мав з’явитися на сцені разом зі спортсменкою. Через зауваження до костюмів Катерині відхилили дві заявки. На виправлення дали лише декілька днів. Червоний костюм, згадує вона, довелося перешивати разів чотири.

Коли до виїзду залишалося чотири дні, спортсменка взялася репетирувати номер повністю. Ще у вересні, під час виступу в польському місті Бидгощ, вона пошкодила шкіру під пахвою. Тоді рану зашили. Рана загоїлася, але під час цієї репетиції шкіра в тому самому місці знову розірвалася ще складніше.

Катерина поїхала до лікарів. Пригадує, як її запитали, чи боляче.

«Плакала від злості та образи. Бо за кожним елементом були години роботи, а тепер точно не зможу виконати як хотіла. Доведеться себе стримувати. Щоб повністю витягнутися у шпагаті на пілоні, треба перенести вагу на травмовану руку, але шви можуть розійтися», – ділиться чемпіонка.

Останні дні перед від’їздом Катерина не тренувалася. Ще три дні зайняла дорога. До номера повернулася вже у Празі, заклеївши травмовану ділянку тейпом.

Чемпіонат тривав шість днів. На відкритті представили 34 країни. Перший виступ спортсменки припав на пізній вечір середи. У дисципліні «Artistic Pole» вона отримала 76,6 бала та посіла четверте місце. До бронзи забракло трьох десятих бала. Другий вихід був аж у неділю, майже наприкінці змагань.

«Хвилювання нереальні. Найбільше хотілось виступити якнайшвидше, щоб закінчилось оце відчуття, коли воно не спиться, а як закриваєш очі, то починаєш змінювати номер», – згадує вона.

За недільний виступ на підвісному пілоні в дисципліні «Artistic Aerial Pole» судді поставили Катерині 67,1 бала. Цього разу вона була третьою.

«І цим я дуже пишаюсь. Бути в п’ятірці світового рівня для мене вже велике досягнення, а потрапити у трійку можна було лише мріяти», — каже спортсменка.

Після Праги Катерина побула вдома один день. До Будапешта їхала уже разом із командою нововолинського клубу «Кузня тіла». На міжнародному чемпіонаті «Pole & Aerial ART Hungary» вона мала виступити сама і підготувати до виходу учениць.

Ще до поїздки для команди оголосили збір коштів. За словами Катерини, участь коштувала близько шести тисяч гривень на людину. Спочатку родини оплачували відеовідбір, а коли спортсменок запрошували до фіналу – і сам виступ. Зібраної суми вистачило аби покрити приблизно п’яту частину внеску для кожної дитини. Решту витрат взяли на себе батьки.

У Будапешті перші місця у своїх категоріях на пілоні вибороли Маргарита Гаврилюк, Данна Комаренко та Анна Вітрук. Анна Лаврентій перемогла з номером на повітряному кільці. Сама тренерка здобула золото у професійній категорії «Pole Art».

«Я дуже пишаюся тим, як виросли мої дівчата. Сподіваюся, що наступного року ми зможемо пройти відбір на чемпіонат світу. Моя ціль – вивести наших діток із «Кузні тіла» на світову арену», – розровідає Катерина.

Сама тренерка теж планує знову виступити на чемпіонаті світу. Каже, реванш буде, хоча коли саме – поки не знає.

Раніше «БУГ» писав про бойовий шлях прикордонника з Нововолинська.