Прорив у медицині: вакцина проти раку підшлункової залози успішно стримує пухлини

Протипухлинне щеплення, розроблене в Онкологічному центрі Сідні Кіммела при Університеті Джонса Хопкінса (США), продемонструвало обнадійливі результати в невеликій вибірці осіб високого ризику розвитку агресивного раку підшлункової залози.

Про це інформує Фармамедіа.

Пілотне випробування американських фахівців показало, що mKRAS-VAX – експериментальна «готова» вакцина, спрямована проти найпоширеніших мутацій гена KRAS – забезпечила стійку імунну відповідь в осіб з високим ризиком розвитку раку підшлункової залози при сприйнятливому профілі безпеки. Епітет «готова» тут ключовий: на відміну від персоналізованих вакцин, які виготовляють окремо під конкретного пацієнта, цей препарат одразу розрахований на широке коло людей і потенційно дешевший.

Нещодавнє дослідження показало, що mKRAS-VAX запускала протипухлинну імунну відповідь проти KRAS у 18 з 20 учасників (середній вік 66 років), які мали спадкову схильність до утворення аденокарциноми підшлункової залози, а також вже наявні зміни в тканині органу (зазвичай невеликі кісти). Препарат вводився підшкірно, усього чотири дози протягом 13 тижнів. Після 16 місяців спостереження в жодного з учасників не розвинувся рак чи ураження високого ризику, які потребували б операції, а у 8 осіб передракові зміни частково або повністю зникли. На думку авторів, це слугує підтвердженням того, що вакцинація проти мутантного KRAS здатна формувати тривалу імунну відповідь.

Профіль безпеки виявився сприятливим: усі повʼязані з лікуванням побічні явища були легкими, першого або другого ступеня. Найчастіше траплялися реакції в місці інʼєкції (85%), тимчасова втома (70%), а також озноб і грипоподібні симптоми (по 40%).

mKRAS-VAX, сконструйована на основі синтетичних довгих пептидів, таргетована на шість ключових мутацій гена KRAS, які слугують драйверами канцерогенезу та присутні приблизно в 90% випадків аденокарциноми підшлункової залози: G12D, G12V, G12R, G12A, G12C і G13D. Показово, що вона запускає переважно відповідь з боку Т-хелперів (CD4) першого типу — а саме такий профіль у попередніх роботах повʼязували з кращими клінічними наслідками. Цим пептидна платформа відрізняється від мРНК-вакцин, які активують здебільшого інший клас лімфоцитів.

Раніше mKRAS-VAX перевіряли в адʼювантному режимі на додаток з інгібіторами контрольних точок у когорті з 12 пацієнтів, які вже перенесли операцію з видалення пухлини підшлункової. Тоді експериментальна вакцина викликала Т-клітинну відповідь майже в усіх учасників, причому інтенсивність відповіді корелювала з довшим періодом без хвороби.

Різниця між двома дослідженнями принципова: в більш ранньому вакцину перевіряли як терапію (після операції з приводу вже наявного раку), в новому — як профілактику в людей, які ще не були хворими на рак. Наразі триває ще одне дослідження, де mKRAS-VAX вводять пацієнтам, які потрібують операції з приводу кіст підшлункової високого ризику. Це допоможе перевірити, чи здатні активовані вакциною імунні клітини проникати в передракові осередки, а не просто циркулювати в кровотоці.