Без погонів, але на службі: як живе вусатий улюбленець волинських прикордонників

У нього немає військового звання, посади чи службового посвідчення. Зате є власне місце в бліндажі, любов побратимів і найголовніше – люди, для яких він давно став своїм.

Знайомтеся, це Васька – пухнастий житель одного з прикордонних підрозділів на українсько-білоруській ділянці кордону. Його історію розповіли в 6-му Волинському прикордонному загоні.

Колись він просто прибився до військових. А ті нагодували, прихистили і залишили біля себе. Так у Васьки зʼявилася нова домівка, а в прикордонників – ще один вірний товариш.

Тепер у кота свої щоденні обовʼязки. Він стежить за порядком, ганяє мишей, перевіряє вміст мисок і, як жартують хлопці, навіть прогнозує погоду. А ще завжди знає, до кого підійти, щоб отримати порцію ласки.

Васька невибагливий. Йому не потрібні особливі умови чи дорогі смаколики. Достатньо теплого куточка, трохи їжі та руки, яка почухає за вухом.

Для військових він давно став чимось більшим, ніж звичайний кіт. Після непростого дня достатньо побачити, як Васька вмощується поряд і починає муркотіти, щоб хоча б на кілька хвилин відволіктися від служби.

Тут, серед лісу і щоденних чергувань, прикордонники дбають про свого пухнастого друга, а він по-своєму дбає про них.

У Васьки немає погонів, але є побратими. І поки вони бережуть кордон, він береже для них маленьку частинку домашнього затишку.