Гном, терикони та молотки: яким міг бути герб Нововолинська

Нововолинську виповнюється 76 років. Сьогодні місто має впізнаваний герб із волинським хрестом та десятьма чорними трикутниками — символами десяти шахт. Проте майже 30 років тому офіційна символіка могла бути зовсім іншою. На конкурсних ескізах зображали копри, терикони, голову тура, геральдичних істот і навіть гнома — охоронця підземних багатств.

Напередодні Дня міста БУГ пропонує поглянути на архівні малюнки та пригадати, як Нововолинськ обирав свій герб.

У березні 1950 року зібрали перший дерев’яний будинок майбутнього міста, де розмістилася будівельна контора. Від цього року Нововолинськ і веде відлік своєї історії.

10 квітня 1951 року було офіційно створене селище шахтарів. У квітні 1957 року робітниче селище стало містом районного підпорядкування, а у вересні 1958-го Нововолинськ віднесли до міст обласного значення.

У 1990-х роках було проведено конкурс проєктів герба і прапора. Результати конкурсу підбили до 12 серпня 1997 року. Цього дня Нововолинська міська рада ухвалила рішення №25/6 «Про символіку міста». Перед затвердженням комісія розглянула конкурсні роботи та пропозиції Українського геральдичного товариства. Найкращим визнали проєкт міського художника Леоніда Лонюка. Саме його робота стала офіційним гербом Нововолинська.

Архівні документи зберегли й особливу подробицю. За умовами конкурсу автор найкращого проєкту мав отримати премію у розмірі 100 гривень. Проте Леонід Лонюк помер у 1997 році, тому конкурсна комісія звернулася до міської влади з проханням перерахувати премію його матері.

Основою герба є закруглений донизу щит, обрамлений золотим декоративним картушем. Зверху розміщена міська корона з трьома вежами — символ самоврядного міста.

На червоному полі щита зображена половина срібного волинського хреста. Червоний і срібний кольори вказують на належність Нововолинська до Волині. Над хрестом розташована пірамідальна композиція, за основу якої автор узяв суцвіття каштана. Вона складається з десяти чорних трикутників: кожен із них символізує одну з десяти нововолинських шахт. Чорний колір уособлює вугілля та вугледобувну промисловість, завдяки якій виникло місто.

Разом із гербом Нововолинськ отримав і власну хоругву, автором якої є відомий український геральдист Андрій Гречило.

Це квадратне полотнище, горизонтально розділене на три однакові частини:

• зелена смуга символізує Нововолинськ як нове й молоде поселення;
• червона зі срібним хрестом вказує на розташування міста на Волині;
• чорна нагадує про вугледобувну промисловість.

Так у сучасній символіці поєдналися молодість міста, його волинська належність і шахтарське минуле.

Збережені конкурсні ескізи 90-их років показують, наскільки по-різному автори уявляли символ Нововолинська. Найчастіше на малюнках з’являлися елементи, пов’язані із шахтарською працею: копри, вагонетки, молотки, лампи, терикони, шестерні, вугілля та дата «1950». Деякі композиції були дуже насиченими. Автори намагалися вмістити в один щит майже всю промислову історію міста: шахтний копер, терикон, вугільні пласти, шестерню та інші елементи виробництва.

Частина робіт ще зберігала радянську стилістику. На них можна побачити червоні зірки та монументальні промислові композиції. Такі малюнки більше нагадували емблеми підприємств або радянські значки, ніж класичні міські герби.

Не всі автори обмежувалися шахтарськими символами. Серед робіт були варіанти з головою тура, вписаною у шестерню та зірку. До таких гербів пропонували й кілька різних прапорів — у червоних, зелених, чорних і блакитних кольорах.

На іншому ескізі зображена велика червона геральдична істота на чорному тлі. Над нею — три срібні хрести, а у верхній частині герба — міська корона. Ймовірно, таким чином автор намагався поєднати історичні мотиви Волині з промисловим характером Нововолинська.

Точних авторських пояснень до більшості цих робіт у відкритих джерелах не збереглося. Тому сьогодні про їхній задум можна судити переважно за самими малюнками.

Одним із найбільш незвичних став проєкт із гномом.

На одному аркуші автор представив відразу кілька версій герба: із шахтою, смолоскипом, релігійним образом та казковим персонажем із посохом і лампою. Поруч залишилося рукописне пояснення російською мовою. Тобто гном мав стати охоронцем підземних багатств і добрих традицій Нововолинська. Його лампа нагадувала про працю під землею, а сам персонаж уособлював багатства, приховані у волинських надрах. У цих варіантах також використовували зелений і червоний кольори та срібний волинський хрест. Основою композиції автор обрав французький геральдичний щит.

У порівнянні з багатьма іншими роботами проєкт Леоніда Лонюка виглядає значно стриманішим. У ньому немає великої кількості промислових деталей, написів або дат. Історію міста автор передав кількома простими символами: волинським хрестом, чорним кольором вугілля, десятьма шахтами та суцвіттям каштана.

Саме ця лаконічність зробила герб упізнаваним. За майже три десятиліття він став невіддільною частиною Нововолинська — молодого міста, яке народилося завдяки шахтам, але продовжує творити вже зовсім нову історію.

А ви знали, що для Нововолинська пропонували такі різні варіанти герба? Який із давніх ескізів здивував найбільше?