Готуватися до ЄС вже сьогодні: як п’ять громад Волині проходять шлях до євроінтеграційних змін
Євроінтеграція України відбувається не лише на рівні законів, переговорів та рішень центральної влади. Значна частина змін зрештою має відбутися саме у громадах – у тому, як вони планують розвиток, залучають мешканців до прийняття рішень, вибудовують партнерства, готують проєкти та працюють із європейськими програмами.
Ще рік тому для громад Волині залишалося чимало запитань: що конкретно означає євроінтеграція для місцевого самоврядування? Які документи вже сьогодні потрібно переглянути? До яких змін готуватися? Якими можливостями можна скористатися ще до вступу України до ЄС?
«Євроінтеграція громади починається не з моменту вступу України до ЄС. Вона починається тоді, коли громада вже сьогодні змінює свої правила, планує розвиток за сучасними стандартами, залучає людей до рішень і вчиться користуватися європейськими можливостями. Саме це ми хотіли показати для учасників проєкту «Громади Волині на шляху до ЄС: посилення спроможності, стратегування та партнерства задля євроінтеграційних змін»», – розповідає Ірина Пикалюк, виконавча директорка Агенції регіонального розвитку Прибужжя, яка спільно з партнерами – Волинським регіональним відділенням Асоціації міст України та Волинським Інститутом Права втілює цей проєкт за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду “Відродження”.
Безпосередніми учасницями проєкту стали п’ять громад Волині — Турійська, Любешівська, Луківська, Городищенська та Володимирська. Саме їхні команди протягом року системно працювали над Статутами, а також частково – Стратегіями розвитку, механізмами громадської участі та іншими практичними кроками на шляху до євроінтеграції.
Водночас проєкт не обмежувався лише цими п’ятьма громадами. До навчань, форумів та інших заходів запрошували представників усіх територіальних громад Волині, щоб поширювати отримані знання, практики та розуміння того, що саме євроінтеграційні зміни означають для місцевого самоврядування.
Проєкт уже наближається до завершення, і сьогодні його результат можна вимірювати не лише кількістю проведених навчань чи зустрічей, а передусім конкретними змінами, до яких громади прийшли за цей рік.
Дві громади вже прийняли Статути на сесіях місцевих рад. Ще дві завершили процедуру громадських обговорень і готуються до їх ухвалення. У Володимирській громаді напрацьовано проєкт документа і попереду – громадське обговорення.
За цими кількома реченнями — майже рік роботи команд громад, експертів та партнерів проєкту.
Спочатку – зрозуміти, що змінюється
Євроінтеграційний процес на державному рівні вже триває: змінюється законодавство, Україна проходить переговорні етапи, поступово адаптує свої правила до європейських.
Але важливо було перекласти великий і часто складний процес на мову конкретної громади.
Саме тому протягом року учасники проєкту проходили онлайн- та офлайн-навчання, працювали з експертами, розбирали зміни законодавства, знайомилися з програмами та фондами ЄС, вивчали досвід польських громад і можливості міжнародного партнерства.
Окремим великим напрямом стала робота зі Статутами та Стратегіями розвитку громад. Документи аналізували з урахуванням законодавчих змін та європейських підходів, а команди отримували рекомендації щодо того, що варто змінити або посилити. Велику роль у цьому процесі зіграла експертка проєкту Мар’яна Конончук, яка є виконавчою директоркою Волинського регіонального відділення Асоціації міст України.
В той же час експертка Ірина Гайдучик – голова громадської організації “Волинський Інститут Права”, – консультувала громади щодо впровадження інструментів участі та пройшла з ними шлях від створення робочих груп, проведення громадських обговорень та прийняття Статутів.
Важливо було не просто надати громадам готові відповіді, а допомогти їхнім командам самим розібратися у процесах і зрозуміти, як використовувати нові можливості надалі.
Цій же меті слугували Форум та інформаційна кампанія проєкту. Адже одна з головних тез, яку важливо було донести протягом цього року: євроінтеграція – це не лише завдання держави. Це процес, у якому кожна громада має свою частину роботи.
І ті, хто починає цю роботу вже сьогодні, отримують більше шансів бути готовими до майбутніх програм, інвестицій, партнерств та інших можливостей ЄС.
Турійська громада: від перегляду Статуту до нових інструментів участі та євроінтеграції
У Турійській громаді робота в рамках «Громади Волині на шляху до ЄС» дала можливість не лише доопрацювати важливі для громади документи, а й отримати конкретні інструменти, які планують використовувати надалі.
Найскладнішою, розповідає начальниця відділу економічного розвитку, інвестицій та проєктної діяльності Турійської селищної ради Тетяна Хомик, виявилася саме робота зі Статутом.
«Коли ми його затверджували, орієнтувалися виключно на законодавство України. Про те, як правильно враховувати норми і підходи ЄС, тоді просто не було розуміння. Тому коли в рамках проєкту почали аналізувати документ уже з урахуванням європейських стандартів, з’ясувалося, що багато положень потрібно суттєво доопрацьовувати», — розповідає Тетяна Хомик.
Робота не обмежувалася лише аналізом документа. Потрібно було врахувати пропозиції жителів, провести громадські слухання і водночас привести напрацьовані положення у відповідність до українського законодавства та європейських підходів.
Саме тут, за словами Тетяни Хомик, важливою стала експертна підтримка проєкту.
«Коли отримали аналітичний звіт саме по нашій громаді і модельні рекомендації, стало зрозуміло, що і як можна змінити. Додаткові експертні навчальні заходи посилили реальне розуміння, навіщо ці зміни потрібні і як їх правильно враховувати та впроваджувати».
Важливо, що громада отримала не лише рекомендації щодо Статуту. У межах проєкту фахівці проаналізували і Статут, і Стратегію розвитку громади з урахуванням європейських підходів. Окремим результатом стало запровадження нового інструменту – уповноваженого з питань європейської інтеграції.
Корисними для команди громади стали й навчання щодо програм ЄС, роботи з фондами та досвіду польських громад.
«Це дало не просто теорію, а розуміння, куди можна рухатися далі і які можливості реально є», — наголошує Тетяна Хомик.
Ще один напрям — громадська участь. У Турійській громаді вдосконалили механізм громадського слухання і напрацювали новий механізм громадського оцінювання.
«Це вже не формальність, а реальні робочі механізми», — зазначає Тетяна Хомик.
Тепер перед громадою наступне завдання — зробити так, щоб прийняті зміни та отримані знання працювали на практиці.
«Після прийняття змін до Статуту і положень головне — не покласти їх “у шухляду”. Ми вже використовували механізми громадської участі і плануємо надалі їх удосконалювати».
Серед наступних кроків Турійської громади — застосування нових положень про громадські слухання та громадське оцінювання, використання отриманих знань для підготовки заявок на фінансування, зокрема в межах програм, про які говорили під час навчань, а також розвиток партнерств з іншими громадами та міжнародними партнерами.
Не просто написати у Facebook, а мати механізм, щоб тебе почули: досвід Любешівської громади
Як зробити так, щоб жителі не залишалися осторонь рішень у громаді, а знали, як саме можуть впливати, пропонувати та бути почутими? Саме це стало одним із важливих результатів роботи над Статутом, розповідає Юрій Боснюк, секретар селищної ради.
Роботу над Статутом пан Юрій не називає важкою. Найскладніше було почати. Завдяки експертній підтримці в рамках проєкту «Громади Волині на шляху до ЄС» вдалося скоординувати роботу, створити робочу групу та залучити громадськість.
«Ми обговорювали кожну статтю. Звісно, щодо деяких питань було багато думок. Тоді моделювали ситуації, шукали компроміс, а іноді доходили й до демократичного голосування», — розповідає Юрій Боснюк.
Важливим результатом цієї роботи Юрій Боснюк називає вдосконалення інструментів громадської участі.
«Ми розробили чіткий механізм. Щоб мешканець громади не просто писав у Facebook, а міг висловити свою думку, навіть винести питання на сесію. Насправді у відкритій громаді не треба багато зусиль, щоб тебе почули».
Тепер важливо, щоб напрацьовані інструменти використовувалися громадянами. Адже, за словами Юрія Боснюка, активність громадськості поки не така висока, як хотілося б, хоча люди, які долучаються, часто мають слушні пропозиції. Тому наступний крок — більше розповідати мешканцям про можливості, які дає Статут, і про те, як ними скористатися.
А попереду – нова Стратегія розвитку громади, адже термін дії чинної добігає завершення. Її також планують напрацьовувати із залученням громадськості та широким обговоренням.
«Нічого не можна було пропустити. Кожну статтю ми читали й обговорювали», – так голова Городищенської громади Світлана Соколюк розповідає про роботу над одним із головних документів громади – Статутом
Адже йдеться не просто про документ, який потрібно підготувати та ухвалити, а про правила, за якими громада працюватиме надалі.
Для того, аби зробити дійсно кропітку роботу, створили робочу групу. Разом з експертами проєкту «Громади Волині на шляху до ЄС» учасники розбирали законодавчі зміни, дискутували, перечитували положення та шукали рішення, які відповідатимуть потребам саме їхньої громади.
«Ми розуміли: як приймемо Статут, так за ним і маємо жити. Тому обговорювали детально кожну статтю, щоб нічого не пропустити», — розповідає Світлана Соколюк.
Окремою цінністю стала експертна підтримка під час проєкту, розповідає голова громади. Робота відбувалася і під час спільних зустрічей, і онлайн, а отримані консультації допомагали розібратися у змінах законодавства та правильно відобразити їх у документах громади.
Пані Світлана говорить, що прийняття Статуту Городищенської громади, а це відбудеться вже, сподіваємося, у вересні – не фінальна крапка. Це основа, з якою громада може рухатися далі: планувати розвиток, готувати проєкти, вибудовувати партнерства та шукати нові можливості.
Для Городищенської громади ця робота важлива ще й з погляду майбутніх партнерств та європейської інтеграції.
«Якщо ми шукатимемо партнерів у Європі, у нас уже будуть Статут, Стратегія та напрацьовані проєкти. Важливо, щоб усе це відповідало сучасним європейським стандартам», — наголошує голова громади.
Новий Статут і більше можливостей для мешканців: як Луківська громада впроваджує зміни
Прийняття Статуту громади – це не лише формальна процедура, а можливість створити зрозумілі правила взаємодії, залучити мешканців до прийняття рішень та поступово наближати місцеве управління до європейських підходів.
Для Луківської селищної громади участь у проєкті «Громади Волині на шляху до ЄС: посилення спроможності, стратегування та партнерства задля євроінтеграційних змін» стала важливим етапом у цьому процесі.
Своїми думками про участь громади у проєкті поділилася Мирослава Войтюк, секретар Луківської селищної ради.
За її словами, для громади особливо цінною стала експертна підтримка.
«Це була колосальна підтримка для громади. Ми невелика громада і не мали спеціалістів у цих напрямках, тому підтримка експертів була надважливою», – зазначає Мирослава Войтюк.
Одним із найбільших викликів стала підготовка першого Статуту громади. Для Луківської громади було важливо, щоб документ не лише відповідав вимогам українського законодавства, а й враховував європейські підходи.
«Це був наш перший Статут. Нам було важливо, щоб він відповідав всім нормам закону, щоб документ був прийнятий правильно за процедурою. Адже це не просто формальний документ – у подальшому саме він має визначати основні правила та принципи роботи громади, тому для нас було важливо зробити все якісно, відповідально і з урахуванням потреб наших жителів», – розповіла секретар селищної ради.
Під час підготовки документів громада також пройшла весь необхідний шлях громадського обговорення: організувала слухання, забезпечила оприлюднення матеріалів та дотримання всіх законодавчих процедур.
Окремим важливим етапом стала робота над механізмами громадської участі. У межах проєкту громада розробила та затвердила відповідне положення, яке визначає правила та можливості залучення мешканців до прийняття рішень. До цього такі механізми не були нормативно закріплені на рівні громади.
«Дуже хотілося б, щоб цей механізм працював і щоб співпраця була не лише зі сторони громади, а й зі сторони населення. Щоб ми могли залучати молодь, чути думки та ініціативи наших мешканців і разом сприяти підвищенню ефективності роботи громади», – наголосила Мирослава Войтюк.
Участь у проєкті, за словами представниці громади, дала не лише практичні інструменти, а й нове бачення подальшого розвитку.
Наразі одним із наступних кроків для Луківської громади стане робота над оновленням Стратегії громади, адже чинний документ був затверджений у 2021 році й потребує актуалізації відповідно до нових умов.
Володимирська громада активно працює над оновленням Статуту та Стратегії громади, розвитком міжнародних партнерств і реалізацією спільних міжнародних проєктів
Деякі напрямки вдалося активізувати завдяки участі у проєкті «Громади Волині на шляху до ЄС: посилення спроможності, стратегування та партнерства задля євроінтеграційних змін».
Про це розповіла Катерина Підгурець, начальниця відділу міжнародної діяльності та туризму виконавчого комітету Володимирської міської ради.
За її словами, громада отримала систематизовані методичні матеріали та практичні рекомендації, які допомогли краще орієнтуватися в процесах євроінтеграції та застосовувати отримані знання на місцевому рівні. Важливою перевагою стало те, що необхідна інформація була зібрана, структурована та подана у зрозумілому форматі з прикладами її практичного використання для громад.
«Ми всі зараз спостерігаємо активні процеси євроінтеграції на державному рівні: відбуваються зміни до законодавства, відкриваються переговорні кластери, і цей процес набирає обертів. Участь у проєкті дала структурним підрозділам громади розуміння того, що відбувається, як ці зміни відбуватимуться на місцевому рівні та на що в першу чергу варто звертати увагу», — зазначила Катерина Підгурець.
Одним із практичних результатів цієї роботи стало створення робочої групи, яка вже напрацювала проєкт Статуту громади.
Найближчим часом його планують опублікувати на сайті громади, після чого розпочнеться громадське обговорення.
Також громада має професійну команду, яка активно працює над підготовкою та реалізацією багатьох інших міжнародних проєктів. Запустила і процес оновлення Стратегії розвитку.
Окремий напрям роботи громади – розвиток міжнародних партнерств. Наразі Володимирська громада має близько 10 іноземних партнерств із містами Польщі, Німеччини, Великої Британії та Литви.
«У нас вже на даний час багато партнерів. Цю роботу ми розпочали ще роки тому. І ці партнерства є плідними. Наразі багато вже проєктів в роботі», — зазначила Катерина Підгурець.
Один із прикладів – співпраця з Цвіккау. Наразі Володимирська громада активно працює з Цвіккау над проектом у сфері реабілітації. Також разом із цим партнером подано проєкт, який передбачає подальшу роботу над придбанням когенераційної установки. Окремо громада працює над подачею проєкту в інклюзивному напрямі.
Не фінал проєкту, а початок наступного етапу
За рік п’ять громад пройшли різний шлях.
Для когось це був перший в історії громади Статут. Для когось — переосмислення документа, який уже діяв, але потребував адаптації до нових законодавчих реалій і європейських підходів. Десь уперше нормативно закріпили механізми участі мешканців. Десь уже думають про нову Стратегію, міжнародні партнерства та заявки до європейських програм.
Але є і спільний результат: євроінтеграція перестала бути для команд громад лише великим державним процесом, який відбувається десь на рівні Києва чи Брюсселя. Вона отримала конкретні місцеві завдання.
Переглянути Статут. Оновити Стратегію. Створити зрозумілі механізми громадської участі. Навчитися працювати з європейськими програмами. Готувати якісні проєкти. Шукати партнерів. Залучати жителів. Посилювати команди.
І роботи попереду справді багато.
«Ми від початку не хотіли, щоб результатом проєкту стала просто певна кількість тренінгів, зустрічей чи підготовлених документів. Важливо, щоб після завершення проєкту громади могли рухатися далі самостійно: використовувати нові механізми, залучати людей, готувати сильні проєкти, будувати партнерства і користуватися можливостями, які відкриває євроінтеграція», — говорить виконавча директорка Агенції регіонального розвитку Прибужжя Ірина Пикалюк.
Бо можливості, які відкриватиме подальша інтеграція України до Європейського Союзу, не почнуться в один день після формального вступу. Частина з них доступна громадам уже зараз.
Питання лише в тому, хто буде готовий ними скористатися.
Турійська, Любешівська, Луківська, Городищенська та Володимирська громади свій шлях уже розпочали.
І завершення проєкту для них – це не фінальна крапка. Це момент, коли отримані знання, напрацьовані документи та створені механізми мають почати працювати на розвиток громад.
Проєкт «Громади Волині на шляху до ЄС: посилення спроможності, стратегування та партнерства задля євроінтеграційних змін»» реалізується Агенцією регіонального розвитку Прибужжя у партнерстві з Волинським регіональним відділенням Асоціації міст України та Волинським Інститутом Права за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах ініціативи «Вступаємо в ЄС разом».
Цей матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію ЄС чи Міжнародного фонду «Відродження».
