Як я ходив агітувати і що з цього вийшло
Як ви вже знаєте, я, Фіц Юрій, лікар-хірург, вирішив спробувати щось зробити для Нововолинська і подався у кандидати в депутати Нововолинської міської ради по виборчому округу №3.
Минулого виборчого сезону, 5 років тому, вперше промайнула думка, що треба би спробувати свої сили, але відчував – не пора, ще вагався, не стояв так міцно на ногах, не мав чіткої візії, проте зараз усвідомив: час настав! І ось – балотуюсь.
Команду обрав із дуже зрозумілих причин – зміни! Ви ж усі самі бачите їх кричущу необхідність в цьому місті, де за стільки часу мало що змінювалось на краще.
Як кожен порядний кандидат пішов із агітацією в люди. Обійшов за тиждень 13 вулиць. То і багатоквартирні будинки, і приватний сектор, з асфальтом і без, з ОСББ і без такого. Дякувати Богу, погода була гарна.
Перша перепона – кодові замки – виявилась не перепоною, бо вони не в усіх будинках є, а ще – завжди можна хвилинку заждати і зайти.
Собаки – тут питання. Ризикувати ногами і штанами не хотілось, тому трошки чекав, чи вийде на гавкіт пухнастика господар. Як ніхто не виходив, то чемно лишав у дверях. Однак у більшості випадків таки була розмова.
Цікаво те, що люди ідентифікують. Здивувався – скільки ж людей мене знає, чули, перетинались, комусь і життя врятував! От уявляєте: я дзвоню у двері, відчиняє їх мужчина і одразу “Ой. доброго вечора, та ж Ви мене лікували, як я Вам вдячний!” І як тут відреагувати? Факт один – спілкування без білого халату і лікарняних стін набагато приємніше).
З беззаперечних плюсів – розширив свої географічні пізнання про Нововолинськ. Тепер знаю розташування окремих вулиць, які раніше були незнайомі, а ще побачив проблеми і пройшовся по них ногами…
Послухав про асфальт, водопостачання, водовідведення, ремонт дахів, стан підвалів, безпеку, наркоманів, тарифи на комунальні послуги і потребу міста в автономному опаленні. Депутатів міських не знають, щоправда. І то таки зле…
Найстарша співрозмовниця – бабця, котрій 93 роки. Вона активна, цікавиться політикою і теж хоче змін!
Релігійні моменти: люди готові підтримати, програма подобається, я теж імпоную, але от віра не дозволяє. Буває і таке.
Всі питалися, що буду обіцяти. А я … не обіцяв. Говорив про необхідність нових облич, нових підходів, нових тенденцій, бо ж час на місці не стоїть, бо нові реалії вимагають нових методів. І люди були задоволені почутим.
У підсумку скажу таке: проблем у місті вистачає. Чого вартують лише використані шприци у під’їздах. Якщо громада таки довірить мені стати їх представником у міськраді, то готовий раз на місяць організовувати зустрічі з виборцями. Я – за безперервний діалог.
В ході зустрічей з нардепом Ігорем Гузем вперше побачив, що таке реально. Ба більше – це однозначно правильно.
Щиро сподіваюсь на підтримку людей. Я хочу працювати задля них, змінювати Нововолинськ, робити його кращим – і тепер, на відміну від 2015 року, впевнений, як саме це можливо. А з такою командою, яка згуртувалась під іменем “За Майбутнє” впевнений: ми все зможемо!
Бажаю успіхів і перемоги!!!