Православні люди України, в умовах війни, скромно готуються до зустрічі Великодня. Тільки готуються всі по-різному

Православні люди України, в умовах війни, скромно готуються до зустрічі Великодня. Тільки готуються всі по різному. Одні готуються з любов’ю до України, а інші, з каменем за пазухою, готові вбити тих, хто в церкві співає молитву Боже Великий Єдиний нам Україну храни.

Прикро, що людей в Україні розділяють ідеологічні погляди в православних церквах. Прикро, що не всі люди в Україні здатні усвідомлювати різницю між (лукавством) брехнею і правдою. Коли свідомо-лукаво називають церкву: Українська православна церква УПЦ – українською, знаючи про те, що вона керується статутом російської православної церкви під керівництвом московського патріархату – МП.

Прикро, коли священники мп відмовляються відчинити церкву щоб, проводжаючи в останню дорогу, внести в останній раз в церкву тіло українського Героя, який загинув на російсько-українській війні під час захисту тих попів, які не відчиняють церкву для наших полеглих Героїв.

Прикро дивитись на тих осіб, які очі в Сірка “позичають”, коли, підтримуючи такий попів, перебуваючи в цій реальній ситуації бачать сльози родини загиблого Героя, бачать і чують ганебні вислови громади в сторону попа і прихильників московського патріархату за таке ставлення та таку ворожу позицію до українців, церковників які лукаво (БРЕХЛИВО) називають себе УКРАЇНСЬКОЮ ПРАВОСЛАВНОЮ ЦЕРКВОЮ.

Прикро, коли церковники мп, плюють, з високою дзвіниці Успенського собору в місті Володимир на те, що невиконуватимуть рішення влади звільнити Успенський собор від присутності церкви яка іменує себе українською православною церквою.

Володимирська громада спостерігає за подіями Успенського собору і чекає рішучих дій від виконавчої влади щодо даного рішення.

Матеріалом для публікації став пост керівника спілки ветеранів МВС у Володимирі Олександра Вотька у фейсбуці.