12 вересня в Україні вшановують пам’ять українців, депортованих у 1944 – 1951 роках
12-го вересня в Україні вшановують пам’ять депортованих українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках.
Ця пам’ятна дата відзначається кожної другої неділі вересня. Наприкінці Другої світової війни новий польський прокомуністичний уряд поставив собі за мету мати моноетнічну державу, зачищену в різний спосіб від національних меншин, зокрема українців. Про це йдеться на “Укрінформ”.
Депортація українців із територій Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини, на яких вони споконвіку проживали, сталася внаслідок укладеної між УРСР і Польським комітетом національного визволення Угоди про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян із території УРСР. Договір передбачав виїзд українців до УРСР і повернення до Польщі поляків і євреїв, які станом на 17 вересня 1939 року були громадянами Польської держави.
Територія, на якій відбувалась «евакуація», охоплювала землі Ряшівського, Люблінського і Краківського воєводств. На першому етапі, що тривав від 15 жовтня до 31 грудня 1944 року вивезли понад 20 тис. українців, переважно мешканців Холмщини.
Після цього депортація продовжилась на Лемківщині, у Надсянні та Західній Бойківщині. На цьому етапі — від січня до кінця серпня 1945 року — переселили 229 685 осіб. З вересня 1945 року «евакуацію» проводили три спеціально підготовлені дивізії Війська Польського. На збори давалося лише кілька годин, при цьому люди залишали на покинутих місцях практично усе своє надбане добро – житло, майно, землю, худобу. Кілька разів термін виселення українців продовжували — і офіційно депортація закінчилася у червні 1946 року.
Загалом у 1944-1946 рр., лише за офіційними даними, на територію УРСР депортували 482,8 тис. осіб. Очевидно, що реальна кількість вигнаних українців була більшою. У 1947 році тих українців, що відмовилися виїжджати до СРСР, польська влада в ході Акції «Вісла» депортувала на північ і захід Польщі. Тоді впродовж кількох місяців депортували майже 150 тисяч українців. Ще кілька десятків тисяч українців були позбавлені батьківських домівок під час обмінів прикордонними ділянками між СРСР та Польщею у 1948 та 1951 роках.
