<

На Волині працює листоноша-переселенка

Цей запис опубліковано більш як рік тому
17:50 | 18.10.2014 / Новини / , /
Перегляди
4
/ Коментарі відсутні
top-photo

У Володимирі-Волинському працює листоношею переселенка із Луганщини.

Лєна приїхала на Волинь разом із дітьми та чоловіком із Лисичанська, коли в місті почалася стрілянина, – повідомляє Слово правди.

“Виїхати із Лисичанська вирішила, коли у місті починалася стрілянина. Через Інтернет вийшла на волонтерів, які допомагають жителям Сходу. Взяла із квартири лише дітей і документи, речей – мінімум. Спершу приїхали до Києва, але там не було де оселитися. Тому нас направили у Львів, а потім – до Володимира.”, – розповідає жінка.

Дізнавшись у центрі зайнятості про вакансії листонош, жінка прийшла сюди, бо і вдома три роки працювала на такій посаді. Каже, уже півміста вивчила – прийняли підмінною, то ж працює на дільницях, де поштарки у відпустках.

«Добре, коли приходить уже готовий, досвідчений працівник, якого не треба навчати. Лєна старанна, совісна, комунікабельна, доброзичлива. Від липня у нас працює і, слава Богу, ніхто жодного разу не нарікав на її роботу. У колективі відразу стали вважати її своєю», – зазначає заступник начальника відділення зв’язку Лідія Матвейчук задоволена її ставленням до роботи.

“Люди тут добрі.  Леонтій Іванович усім допомагає, з чим би не звернулася. Живемо у хорошій, теплій хаті з усіма комунальними зручностями. І місто відразу сподобалося. Щодо клімату, то зразу дивували затяжні дощі й більша вологість, бо у нас влітку після дощу відразу все висихає”,  – каже Лєна.

Її п’ятирічна донечка ходить у дитячий садок, 17-річний син вчиться у ВПУ, його прийняли на спеціальність маляра-штукатура, яку почав опановувати у такому ж закладі Лисичанська.

Батько родини приїхав трішки пізніше, вдома він працював будівельником, а тут пішов в армію, зараз служить у прикордонних військах.

Із близьких на Донбасі у Олени залишилася тітка, котра проживає в одному із районних містечок, та вона вже старшого віку і нікуди виїздити не насмілюється.

Найголовніша проблема зараз у родині – відсутність теплого одягу, який увесь залишився у лисичанській квартирі. Та всі труднощі, вважає жінка, можна пережити, роботи вона не боїться. Головне, щоб в Україні настав мир.




Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

26 Квітня, П’ятниця