Сергій Лонюк: «Цвях – це символ чогось сильного, потужного»

Сергій Лонюк – вокаліст, музикант, засновник нововолинського рок – гурту «Цвях», художник, скульптор. Людина, котра професійно не навчалася цьому, але робить свою справу на достойному рівні.

Ви – співак, художник, музикант. Як вдається все це поєднувати?

Я не поєдную, я так живу. Все просто.

Які українські чи світові гурти вплинули на вас, як співака?

Не можу сказати, що я такий великий співак. Тільки нещодавно почав цим займатися, приблизно два роки тому.

А до того ви взагалі музикою не займалися?

Не серйозно, на гітарі в дворі міг по-простенькому бринькати. Але два роки тому почав складати пісні і з цього все почалось. У мене є друзі-музиканти, слово за слово, пісенька до пісеньки і так створили гурт «Цвях». Вони мене муштрують, навчають, адже знають у цьому толк. Я пишу лише текст, а хлопці музику.

Але ж ви були ініціатором створення групи?

Фактично,так, але воно все само собою склалося. Спочатку організувались із друзями, потім у колектив прийшли інші люди. І зараз у нас гурт, де грають дуже потужні музиканти…друзі у мене шикарні просто. А я там роль граю невелику.

Можливо, ви просто себе недооцінюєте?

Так кажуть, але я своє знаю.

Чому назва гурту саме «Цвях»? Вона несе якесь символічне значення?

Цвях – це останнє, що забивається в труну, це символ чогось сильного, потужного. Якщо ми будемо триматися цієї назви, то маємо і справу свою виконувати на високому рівні, бо ж як корабель назвеш, так він і попливе. Я думаю, що все у нас ще попереду.

Пам’ятаєте перший спільний виступ колективу?

Це було 2 чи 3 роки тому на День молоді. Тоді ми грали одну пісню. Вийшли на сцену, у нас тоді ще склад був трошки інший, ноги трусились, але потім вже почав отримувати задоволення від того.

Ви не просто колеги по сцені, а друзі?

Я вважаю, що ми є друзями. Колеги це само собою, але так, ми вже друзі.

Де зазвичай виступаєте?

Ми лише в цьому році почали виступати. Їздили на фесиваль «Рок Булава» у Переяслав-Хмельницький, на  фестиваль у Згоранах, на байкфест. 1-го жовтня гурт «Цвях» планує виступити у Луцьку на «Beer Fest».

Яку основну думку ви прагнете донести у своїх піснях?

У наших піснях присутній елемент казковості. Ми пропагуємо все народне, просте. Всі казки закінчуються добре і ми намагаємося донести це у наших піснях.

Що вас надихає?

У мене робота, фактично, в лісі. Маю магазин-кафе «Партизан», що знаходиться серед природи. Це мене і надихає. Нещодавно організували фестиваль «Мотане літо». Спочатку, 9-го травня, зустрічаючи літо, і 26-го серпня, проводжаючи його. Запрошували гурти, зокрема наших друзів «Корінь Мандрагори», колектив «MARLEN», які беруть участь у «Х-факторі» та ін. Друзі дуже допомагали, зокрема, гурт «The seven» забезпечив нас повністю апаратурою. Якби не підтримка – то цього фесту просто не було б.

Наступного року теж плануєте провести такий захід?

Із кожним роком це робити все важче й важче. Повторювати програму не хочеться, а рівень має рости. Якщо його зменшувати – буде не цікаво, а збільшувати – треба фінансова підтримка.

Розкажіть про себе як художника?

Я самоучка. Малював копії картин, малював день і ніч. Подобаються жанрові картини, де багато людей…Натюрморти подобаються, це хороший старт, аби навчитися малювати. Спочатку малював для себе, а потім вже перейшов на комерційну основу.

Ви – різносторонньо обдарована людина.

Є набагато цікавіші музиканти та художники. А я просто маю всього по -трошки. Люди навіть не знають про таланти, якими володіють. Головне – не витрачати час на щось безглузде. Потрібно все робити для свого розвитку, бо часу у нас дуже мало. Головне – нічого не боятися і впевнено робити кроки.

У кожного митця, напевне, є твір всього його життя. У вашому випадку, це картина чи пісня?

Скажімо, у галузі музики – не нам судити, а людям. У нас багато матеріалу, який плануємо записати. І навіть, якщо з 50-ти пісень одна чи дві вийде у світ – велике досягнення. А щодо малювання – зараз дуже мало присвячую цьому часу. Займаюся ще скульптурою, але, частіше, на замовлення. Зараз основне – це гурт «Цвях».

Що найбільше цінуєте у людях?

Працелюбність і чесність.

І таких людей ви шукали у свою групу?

Якщо ти художник – тебе будуть оточувати художники, а якщо злодій – то таке ж коло людей. Бо ж відомо, що схожі люди притягуються. Слава Богу, мене оточують просто добрі друзі.

Дружба для вас багато що означає?

Так, бо коли стаєш старший, то дружби вже не шукаєш – вона або є, або її нема.