Володимир без Волинського – можливий
Хочу озвучити свою позицію щодо відновлення місту його давньої назви, за якою наш Володимир знає весь світ.
Я дуже люблю наш княжий град і хочу, аби він із року в рік ставав кращим, затишнішим, зручнішим. Оновлення вже відбуваються – і це відчутно. А ось у тих, хто скаже, що нічого доброго нема, запитаю : ” А що ж Ви зробили для того, аби стало ліпше?”
Ті, хто віддає свій час, свої ресурси, свою силу на загальне благо, часто не отримує за це ніякого зиску матеріального, проте є щось суттєвіше. І це – досягнута мета: комфортне місто, що має свої цікавинки, у якому є що показати гостям, яке привабить туристів.
Ми відомі фестивалем “Княжий”, географія учасників котрого лише зростатиме. Ми – агенти змін, ми – творимо завтра! Інколи це важливіше за гроші…
Деколи вельми демотивуючими є миті, коли намагаються розбити вщент ініціативу ті, хто навіть не планує зробити крок назустріч оновленню, воліючи просто вказувати на недоліки, монотонно чеплятись за те, що руйнується, однак так і не наважитись на хоч дрібку активності. А навіщо? Все ж зроблять, все вирішать. Безперечно, проте далі буде знову критика…
Сьогодні влада міста наважилась на разюче оновлення – відновити втрачене. Ми можемо прокинутись знову у княжім граді, яким і був наш Володимир віками. Ми маємо шанс на перезавантаження. Особливо я з нетерпінням чекаю на такий момент.
А не згадаєте, як називався наш культовий фестиваль, історію якого перервали бойові дії на Сході? Саме так, мова про “Володимир”! Задумайтесь, чому його назвали саме так – на честь міста з тисячолітною історією, з ореолом сили, влади, впливу.
Я мама – трьох діток. Саме вони – мої маленькі мотиваторчики, заради котрих знаходжу в собі резерви на черговий крок вперед. Саме заради них роблю світ навколо кращим, світлішим, красивішим. крок за кроком, потихеньку, поступово. І бачу та відчуваю – відбуваються метаморфози.
Дякую тим, хто поряд, хто завжди готовий простягнути руку підтримки, хто розділяє погляди і прагнення – це безцінно. Інколи виникає бажання, аби таких людей ставало більше, аби наша мета – сучасне, комфортне, естетичне місто, стильний і прогресивний Володимир – здійснилась швидше.
Скажу чесно, не впевнена, що населений пункт із назвою, дарованою загарбниками, запрограмований на успіх. Таким чином над нами постійно витає ореол утисків, спогади про тривожні часи. Володимир став Волинським із легкої руки тих, хто вважав за доцільне показати вторинність нашого княжого граду. Погодьтесь, вже це є вагомим аргументом заради відновлення історичної справедливості.
Я хочу, аби мої діти жили і реалізовували себе на благо княжого граду. Я вірю в силу великого імені нашого міста.
Я – за Володимир!
