В Іваничівській селищній раді робота з депутатами – на рівні плінтуса, а робота з громадськістю – ще нижче
Як депутат, я реагую на запити суспільства: чи в порядку документи в колишньої школи-інтернату, де тепер вчаться наші учні. Надіслала відповідні запити на отримання інформації і копій документів. У відповідь – звісно, відписка.
Невже серед 50-ти працівників селищної ради не було кому вчасно підготувати відповідь депутату – представнику громади?
Але це лише квіточки. На сайті в розділі “Розпорядження голови” жодного документа від початку каденції. Жодного!
Кому скільки премії, чим займається голова – не дізнаєтеся, виборці. Виконком скликається вручну, коли потрібно. Без анонсу, без запрошень представників ЗМІ. На сайті інформації – нуль. Лише вітання.
Селищна рада працює за сімома замками, а розпорядження ховаються не тільки від людей, а й від працівників. Тихенько на флешці носять лише обрані. Цирк.
Добре, що серед депутатів є ще свідомі. Разом потрохи будемо наводити лад і нагадаємо голові, що люди найняли її на роботу своїми голосами.
З людських грошей вона отримує зарплату. І люди – перш за все! Люди мають мати вільний доступ до інформації!
Як то це на рівні плінтуса? Шо таки товчуть дєпутатів об підлогу?:)
Бачили очі що обирали, але точно не думали що вибрали