Три поради від британських бездомних від холоду

Коли я була студенткою, у далекому 1996 році, я підробляла на різних роботах. У спектрі професій — від go-go танцівниці, посудомийки та оформлювачки вітрин — була одна улюблена.

Я працювала в офісі, де видавала бездомним людям журнал The Big Issue.

Це дуже класний журнал, який можна купити лише на вулиці — з рук бездомних. Здається, він коштував 1 фунт для продавця, а продавали вони його за 2. Усі продавці були ліцензовані, так би мовити.

Ми зустрічалися в офісі, де я видавала їм журнали.

Я людина дуже комунікабельна: поки їду з кимось у ліфті, встигаю розпитати, як справи, чим людина займається і які в неї плани на день.

З бездомними у мене були дуже теплі стосунки. Ми пригощали одне одного, розмовляли — і в цих розмовах я на все життя запам’ятала кілька простих способів, як рятуватися від холоду, коли спиш на вулиці.

Зараз температури критичні, і позбутися відчуття холоду можна кількома способами.

Найдієвіший.

Потримати руки під гарячою водою. Кілька хвилин — у кафе, на заправці, в офісі. Просто ввімкнути гарячу воду і постояти так 2–3 хвилини.

Це за ефектом майже як гаряча ванна. Я завжди думала, що найбільше зігріває, якщо нагріти ноги, але виявляється, трюк з руками працює так само. Намагайтеся робити це кілька разів на день. Це дивовижно працює.

Нічний.

Спати з тваринами або з людьми — дуже близько.

Навіть в одязі. Це найпростіший спосіб акумулювати спільне тепло і добре прогрітися. Людина, яка вночі справді зігрівається і висипається, має значно більше сил, ніж та, що не відпочила.

На зігрівання тіла ми витрачаємо багато внутрішньої енергії — тому важливі й насичене харчування, і піклування. Про це знають навіть британські бездомні.

Імбирний чай.

Різні його версії мене вчили варити й вчителі йоги, і власники аюрведичних кафе, і ще багато людей.

Під час Революції Гідності студія та продакшн «Картата Потата» перетворилися на виробництво сиропу для цього чаю — ми відвантажували його сотнями літрів. Тоді я й адаптувала рецепт із усіх відомих мені: щоб було швидко, технологічно і зручно.

Цей чай справді добре зігріває. Сироп можна варити раз на тиждень: розлити у дві пляшки — одну залишити вдома, іншу віднести на роботу. Далі просто розводити водою.

Рецепт.

Середній корінь імбиру з вашу руку (приблизно з долоню з пальцями) купуємо і замочуємо на ніч у воді.

Дехто чистить його, як картоплю, але з роками я зрозуміла: відходів багато, часу йде купа, а все найкраще — у шкірці. Тому вимочуємо, щоб позбутися всього зайвого, де б той імбир не носило.

Натираємо на крупну тертку, заливаємо літром води і варимо 10 хвилин. Зливаємо, це найсмачніший сироп. Потім заливаємо той самий відварений жмих ще одним літром води і знову проварюємо, додаючи улюблені спеції: корицю, гвоздику, духмяний перець, можна навіть лавровий лист — це дуже смачно.

В ідеалі дати охолонути і вже потім зливати, але це не принципово. Далі два літри змішуємо разом.

Роками я варила цей сироп з цукром, але з часом перейшла на мед. Коли сироп охолоне, додаю приблизно 5–6 великих ложок меду на літр (це десь 150 г).

Також вичавлюю у два літри сиропу сік чотирьох лимонів — буквально «терзаючи» їх ложкою зсередини.

Мої вчителі з медитації завжди радять пити чай «вприкуску» з медом. Але вирішувати вам — як саме ви почнете зігріватися.

І як почнете зігрівати тих, хто замерз від відсутності піклування.

Бо саме сьогодні ви можете стати тією людиною, яка дасть відчуття дому — собі і тому, в кого його немає всередині.

Тримаємось.