Спортивні діти – це обов’язок батьків!

Отже візьмемо за приклад дітей, оскільки вони майбутні дорослі і їх сформовані світогляди в дитинстві та юності будуть відображати їх стиль життя та поведінки і у дорослому житті. Я особисто, наголошу – все викладене тут це чисто моя думка!

Я не вважаю правильним юним хлопцям забороняти йти на різні секції чи гуртки, мотивуючи це: «на бокс??? (або інші єдиноборства) – ні там в голову дадуть дурний будеш», «на боротьбу?? – ти що поламають руки ще і вуха!», «легка атлетика??? – нащо воно тобі треба!» і т.д. в такому ж руслі!

В першу чергу таким чином руйнують світогляд майбутнього чоловіка, адже він відповідно – має посередні (якщо не низькі) фізичні показники, по-друге в ситуації, де треба захисти себе або когось із близьких – він цього зробити не зможе! Адже в нього не має ні сил ні навиків! Хлопець банально не готовий психологічно до проблем чи стресу який виникає під час – незвичної – для нього ситуації чи події (дискотека, проблеми із старшокласниками, вечірня прогулянка із дівчиною, конфлікт на автобусній зупинці і т.д.). Усі ці ситуації виникають в Україні не те, щоб щоденно…а що годину і по кілька випадків.

Як правило, батьки вважають – «з нашим малим такого не станеться!(с) – так і хочеться запити – звідки така впевненість? Батьки не знають, що з ними станеться якась ситуація у цей день! Я сам не знаю, яка стресова ситуація буде зі мною за 2-3 чи одну годину!

Майбутній чоловік повинен із малку привчати себе бути «воїном» – це все у сенсі – готовності постояти за себе, за менших, за близьких, за друзів! Адже це є ознакою справжнього майбутнього чоловіка!

Не потрібно із дитини робити «пацифіста» – що все довкола буде добре, і бійки трапляються десь там далеко – але нашого сина це не торкнеться! Ви обманюєте самі себе і свого сина! Це, не знаю чому, але це якийсь привитий менталітет!?

Багато із батьків каже – його не змусиш, йому не цікаво! Брехня!!! Його і не потрібно змушувати! Завжди можна зацікавити своїм прикладом! Особистим – для майбутнього хлопця приклад батька – найбільший стимул! Разом подивитись футбол, сходити у вихідний на турніки чи бруси, разом у кімнаті просто поборотись на килимі (головне скло не розвалити у трюмо), сходити разом на якісь змагання, турніри, побувати разом на якихось спортивних заходах і т.д. Здавалось би банальщина?! Так – банальщина… Але цю «банальщину» 9 із 10 батьків попросту не робить!!!

Так є діти які тягнуться до спорту або різних фізично розвиваючих дисциплін самі, і це дуже добре, але половина із них згодом починають кидати наприклад футбол, якому було віддано 2 роки життя і куплено кілька форм, бутсів і 4 дорогих м‘ячі.

Так не потрібно «пресувати» своїх дітей за зміну їхнього хобі. Вони ростуть і вони міняють свій світогляд! Можливо він зрозумів що футбол – це не його. Він хоче піти на баскетбол! А ще через пів-року на плавання або бейсбол. Хай ходить – розвиток ваших дітей – це їхнє майбутнє! Вони не тільки розширюють коло знайомих, але і покращують свою фізичну форму.

Спорт це – здоров‘я! І древні греки ще говорили – «жодні медичні порошки – не замінять вам фізичних вправ! Але фізичні вправи – замінять вам дуже багато медичних порошків»(с) – нажаль не пам‘ятаю чия цитата.