<
Олена Леоненко

Сьогодні багато говорять про поліцейського офіцера громади Віктора Циплакова після ситуації із вироком суду

Цей запис опубліковано більш як рік тому
07:13 | 2.12.2022 / Погляд /
891
/ Коментарі відсутні

Правоохоронець відреагував на акт порушення чинного законодавства. Він не задумувався – це слюсар, підприємець, депутат чи хто інший. Є дія – є реакція. Так їх вчили працювати.

Нетверезий водій втік до батьків дружини. так, приватна територія. Так, не мав при собі ніяких ордерів, але про які ордери на порушення приватної території може йти мова, коли водій транспортного засобу у стані алкогольного сп’яніння – в полі зору і його важливо затримати? Ніби ж все логічно, проте, як виявилось, не все.

Моє старостинство – унікальне, адже в одному адміністративному приміщенні є і мій кабінет, і ЦНАП, і банківське відділення Укрпошти, і офіс поліцейського офіцера громади. Тобто з Віктором бачуть щоденно. Якби мене попросили описати його одним реченням, відповіла би : “На своєму місці!” Працює понаднормово – і в цей непростий час, і раніше також. Адже про які графіки може йти мова, коли наприкінці робочого дня щось трапляється? Ніколи не було, що сказав би: “А це вже ж не робочий час, я додому”. І це при тому, що його чекають кохана дружина і двійко маленьких діточок, про яких завжди говорить з винятковим теплом та турботою.

Мої доручення та прохання виконує завжди і в належний термін. Не ставить додаткових та зайвих питань – по-військовому конкретно та чітко. Відчувається, що має за спиною досвід несення служби. До речі, був у зоні АТО, одним із перших, ще у 2014 році.

Завжди відповідає на телефонні дзвінки або ж передзвонює. Ще не трапилось, аби не відреагував.

Кури пішли на сусідчин город, собака покусав, хтось десь не туди щось вилив – приходять до офіцера Циплакова жителі і з побутовими проблемами. Вправно вирішує конфлікти із сусідами. Чесно – от не чула на нього від мешканців Благодатного якої скарги. Натомість всі цікавляться – чи є, коли буде, просять про його телефон.

Часто вирішує питання і в телефонному режимі. Має контакти усіх! Щось не так, десь порушується спокій громадян – телефонує, заспокоює, вгамовує. Коли стає зрозуміло, що не вдасться, то тоді вже треба на місце події.

Суттєво підвищилось розкриття злочинів. От зник велосипед. Зловмисник у своєму гаражі ще не встиг його розібрати на запчастини, як вже пише пояснення дільничному: що, де, коли, з ким.

Без перебільшень – офіцер громади конструктивну взаємодію із всіма активними громадянами селища.

У перші дні повномасштабного вторгнення разом із депутатом Нововолинської міської ради Олександром Пашком та небайдужими мешканцями організував патрулювання та чергування, днював і ночував на робочому місці, заспокоював знервованих та переляканих жителів ( особливо жительок). Допомагає із внутрішньо переміщеними особами, зокрема у залагодженні різного роду конфліктних моментів. Співпрацює з волонтерами. Допоміг знайти та відправити у гарячі точки військову форму, спорядження, навіть бронежилети.

Зараз спільно проводимо акцію – збираємо теплі рукавички та шкарпетки, а також – варення, аби наші воїни не хворіли, а завзятіше гнали орків з України. Підтримує і всім відому кухню “Господиньки” – часто туди заїздять різні продукти за його підтримки.

Із ентузіазмом працює з проблемною малечею. Дуже часто таким дітям потрібно одне – увага. І вони її отримують, радо залучаються до різного роду суспільнокорисної праці. Хто ж як не правоохоронець розповість, що таке добре, а що таке погано? Особливо коли на батьків не вельми є надія, соціальних сиріт вистачає…

Як староста Благодатнівського старостинського округу Нововолинської громади однозначно підтримую поліцейського офіцера громади і щиро сподіваюсь, що справедливість таки візьме гору!

Із нещодавнього – завдяки Віктору Циплакову жителі вулиці Іваничівської змогли отримати дрова для пічок. Бабусі приходили з того дального кутка зі сльозами на очах – тепер мають надію, що зимуватимуть у теплі. 

Читайте також:

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Зосим Колбун
18.12.2025
І ще раз вертаючись до постаті Павла Мерседеса. Отець Павло, він же Паша Мерседес, в миру - Петро Дмитрович Лебідь, фігура доволі одіозна. Уродженець села Бобрин, що на Рівненщині, у 1988 році акурат на Різдво, 7 січня, ...
Володимир Демчук
17.12.2025
На жаль, виявляється, окремим українцям навіть у час протистояння з ворогом треба нагадувати про те, яку цінність має наша мова і чому важливо говорити не на язикє. Згадаймо початок повномасштабної фази. Хтось із вас ...
Ярослав Матвійчук
16.12.2025
Вчора відбулося підсумкове засідання постійної депутатської комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики Волинської обласної ради, у якій працюю. Проаналізували освоєння бюджетних коштів у році, що добігає ...
Юлія Іванова
15.12.2025
Інколи батьки приходять із питанням: «Чому зі мною дитина спокійна, а з мамою — кричить, плаче, зривaється?» І відповідь майже завжди одна — і вона не про «погану поведінку». 1. Діти проявляють емоції там, де почуваються ...
Зосим Колбун
11.12.2025
Я прибув у Нововолинськ у 1967 році. Моєю першою (і єдиною) оселею у місті була (і є) квартира на Шахтарському мікрорайні), зовсім неподалік монастиря, у ті роки закинутого. Інтерес мене і смикнув відвідати це місце. ...