Підвищення тарифів на електроенергію для населення: розповім про виклики та міфи

Якщо відкинути витрати на передачу, розподіл та постачання, то вартість електроенергії в тарифі складає лише 1 копійку. Чи потрібно підвищувати тарифи?

Нещодавно одразу декілька друзів і журналістів попросили розповісти, що насправді відбувається із тарифами для населення. 

Інтерес до теми значно загострився, оскільки в.о. Міністра енергетики Юрій Бойко два тижні тому заявив, що варто очікувати підвищення тарифу. Тож що мені відомо про ситуацію та чи є привід для хвилювання?

За прогнозом обсягу покладання спеціальних обов’язків (ПСО), поданим НКРЕКП, Міністерство енергетики вносить пропозиції щодо визначення “розміру тарифу” до Кабінету Міністрів. 

Наразі розглядаються різні сценарії, головною умовою яких є мінімізація негативного впливу на бюджети домогосподарств.

Навіщо підвищувати?

По-перше, тариф не підвищувався з 2015 року.

По-друге, підвищення тарифу потрібне для відновлення балансу на енергетичному ринку та ліквідації перехресного субсидіювання. 

Україна занадто довго вела політику, коли різницю між собівартістю енергії та низьким тарифом для домогосподарств фактично покривали державні та приватні компанії. Заборгованість на енергоринку на кінець року може перевищити 65 млрд грн.

Якщо не збалансувати ринок у 2021 році, ми отримаємо стрімке зростання боргів ключових державних енергетичних компаній та, відповідно, їх банкрутство. 

Це може призвести до економічної кризи, яка негативно вплине на доходи та рівень життя населення.

Що ми маємо сьогодні?

На сьогодні середньомісячне споживання електроенергії одним домогосподарством становить близько 167 кВт*год. Наприклад, мої батьки-пенсіонери споживають 230 кВт*год на місяць. 

Я активно користуюсь влітку кондиціонером та у зимовий період електроопаленням, тому рівень мого споживання електричної енергії сягає до 550 кВт*год на місяць.

За перші 100 кВт*год усі споживачі (домогосподарства) платять по тарифу 0,75 грн/кВт*год, а за наступні – по 1,40 (усі ціни без ПДВ).

Отже, середньозважений тариф для населення складає 1 гривня 1 копійка.

При цьому, лише “транспортна” складова, тобто витрати на передачу, розподіл та постачання електричної енергії складають 1 грн/кВт*год (0,24 грн/кВт*год передача + 0,67 грн/кВт*год розподіл + 0,09 грн кВт*год постачання).

Тобто, вартість безпосередньо електричної енергії в тарифі складає лише 1 копійку!

Цю копійку споживачі платять державним енергогенеруючим компаніям (НАЕК “Енергоатом” та ПАТ “Укргідроенерго”) у рамках прийнятого Урядом механізму спеціальних обов’язків, покладених на ці компанії.

За рахунок чого утримується такий тариф і як це впливає на енергетичні компанії? 

Для того, щоб утримати тариф для населення на поточному рівні, НАЕК “Енергоатом” зобов’язаний продавати за 1 копійку половину виробленої електроенергії. 

Решту компанія має продати на ринку за ціною, яка б дозволила збалансувати фінансовий стан підприємства.

У сьогоднішніх умовах, до кінця 2020 року, така система ще могла працювати. Проте з нового року “транспортні” витрати на постачання електричної енергії зростуть мінімум до 1,36 грн/кВт*год. 

Адже тариф на передачу електричної енергії та її розподіл буде збільшено відповідно до затверджених НКРЕКП показників (тариф на передачу Оператора системи передачі (ОСП) мінімум до 0,30 грн/кВт*год, середньозважений тариф Оператора системи розподілу (ОСР) – 0,97 грн/кВт*год, Постачальника універсальних послуг (ПУП) – 0,1 грн/кВт*год).

Також потрібно враховувати, що на АЕС через необхідність підвищення заробітної плати працівників, виконання ремонтних робіт на атомних енергоблоках та втілення інвестиційних програм очікувано зросте собівартість виробництва електричної енергії.

Крім того, останнім часом спостерігається зростання обсягу споживання електроенергії населенням. 

Натомість зменшується споживання промисловістю, яке отримує електроенергію за ринковою ціною. Тобто скорочуються можливості дотування населення промисловими підприємствами.

Тому пропорційно зменшується частка електроенергії, яку ДП “Енергоатом” зможе продати за ринковою ціною.

Хоча деякі позитивні зміни вже відбуваються. Так 11 грудня 2020 відбувся черговий аукціон з продажу НАЕК “Енергоатом” електричної енергії за двосторонніми договорами. Було 19 учасників, укладено 14 угод, у результаті — мінімізовані небаланси. 

Вже наступного тижня очікується початок проведення аукціонів з продажу електричної енергії, що буде вироблена в 2021 році. Важливо, щоб продаж електричної енергії відбувався прозоро за ринковими принципами та компанія мала б можливості бути присутньою на всіх сегментах ринку електричної енергії.

А якщо залишити як є?

Збереження тарифу для населення у 2021 році на поточному рівні завдасть збитків енергетичним компаніям — десятки мільярдів гривень втратить лише державна енергогенеруюча компанія НАЕК “Енергоатом”.

Це також призведе до суттєвого зростання тарифу на передачу електроенергії, що негативно відобразиться на ціні товарів і послуг та знизить конкурентоспроможність української промисловості.

Крім того, стане неможливо виконати зобов’язання України перед інвесторами у відновлювану енергетику відповідно до законодавства та навіть в межах укладеного цього року Меморандуму про зниження “зеленого тарифу”. 

Це негативно вплине як на інвестиційний клімат та імідж країни, так і на розвиток всієї енергетики у майбутньому.

Яким є ідеальний сценарій?

Наразі невідомо, який сценарій буде обрано. Ідеальним є поступове приведення вартості електричної енергії для побутових споживачів до ринкового рівня.

Прогнозую, що на початку 2021 року відбудеться незначне підвищення тарифу. Його розмір відповідатиме реальним фінансовим можливостям домогосподарств.

Сім’ї, які вже стали енергоощадливими та підвищили енергоефективність помешкань, майже не відчують підвищення. Тих, чиї господарства з різних причин не є енергоефективними, зміни торкнуться більшою мірою.

Проте негативний вплив на бюджет домогосподарств буде мінімізовано завдяки зростанню середньої заробітної плати у наступному році та продовженню дії програми субсидій соціально незахищеним верствам населення.