Люди хочуть, щоб посадовці та волонтери працювали 24/7 і безкоштовно

Люди живуть упередженнями, що влада має працювати багато за безцінь, але більшість із них самі нічого не роблять на благо своєї держави. Проте посадовці – це теж люди зі своїми потребами та бажаннями.

Вже давно хочу про це написати, але стримувала себе, бо то буде страшний срач. Але сьогодні вирішила напишу, срач так срач. Накипіло.

В силу наших переконань ми маємо дуже багато упереджень. Я ці упередження називаю постсовковими, хоча може мені просто так хочеться думати, що це совок винен, а українці насправді завжди були такими «соціалістами на всю голову». Переконайте мене, що це не так, будь ласка.

От яке наше головне упередження в управлінні громадою чи державою, вірніше їх три:

1) люди, які працюють у владних органах, мають працювати 24/7 і при цьому за малі зарплати і одночасно всі вони крадуть та наживаються

2) волонтери все своє життя мають покласти, щоб зробити всім навколо добре і це добре має бути безкоштовно і одночасно всі вони це роблять тому, що їм це вигідно і вони з цього наживаються.

3) я маленька людина і нічого змінити не можу і не буду і одночасно я хочу мати все одразу і безкоштовно.

І тому і перших і других треба:

• упосліджувати;
• звинувачувати.

Знаєте, я побувала в своєму житті у двох перших іпостасях, тому можу вам розказати як воно насправді. А насправді і люди у владі, і волонтери – це звичайні люди. І вони ніякі не супергерої з надзвичайними здібностями та нульовими потребами. Вони не святі і божим духом не живуть.

Не треба їх так позиціонувати. Вони теж хочуть їсти, пити, одягатися, відпочивати, вони мають сім’ї, друзів, хобі. І на все це їм потрібні кошти як і всім іншим. І вони не роботи, щоб працювати 24/7. Тому не можна думати і вимагати від них всього і одразу безкоштовно. Воно так не працює.

Так звісно деякі «молоді Ікари», прагнуть стати такими, якими їх хочуть бачити пересічні люди – досягнути цього ідеалу, і долетіти до сонця на крилах із «гімна і палок», але це призводить лише до падіння та краху і люди ще більше утверджують в їх грішності та ще більше їх упосліджують та звинувачують. Звісно, у будь-яких середовищах, і у владі, і серед волонтерів зустрічаються «чорні вівці», які дійсно наживаються і крадуть, бо знову ж таки усі ми люди – таких треба знаходити і очищати свої ряди від них.

Але більшості – це люди, які дійсно хочуть змінити свої громади та країну на краще і вони багато над цим працюють. Дуже багато. Просто ви про це не знаєте, бо ви не з ними.

Тому, якщо ви поки не знайшли у своєму серці сміливості піти у владу чи стати волонтером, майте повагу до людей, які цю сміливість в собі віднайшли:

• бо вони взяли на себе відповідальність, а ви ні
• бо вони працюють над спільним суспільним благом, а ви ні
• бо вони витрачають на це своє життя, а ви ні.

А якщо ви таки впевнені, що всі вони грішні і все роблять «неправильно, не так і не те, та виключно для власної наживи, то підіть і зробіть все «правильно, так і те». Не хочете? Ну то позакривайте роти, перестаньте знецінювати і подумайте чим ви можете допомогти.

Займіться ділом нарешті. Отоді і заживемо. Дякую за увагу.

Щодо ілюстрації цього посту: книжку не читала і використовую її скоріше як мем, бо ну дуже вже картинка показова.