Купувати чи ні квиток на автобус?

Їду потягом і думаю, що б було якби в мене не було квитка? Правильно! Мене б навіть не впустили. В потягах не має прохідних зупинок, стоячих місць і посадок «за вокзалом», у кожного пасажира є квиток із місцем, незважаючи на те, в якому селі чи місті відбувається посадка.

А ось з автобусами у нас ситуація зовсім інша. Перед потягом я їхала автобусом і почула цікаву розмову водія з пасажирами. Такий собі інструктаж «Для чого квиток на автобус чи Чому квиток не потрібен». Водій такий позитивний був, рідко зустрінеш усміхнених і таких, що не бурчать. На початку розмови розповів цікаву історію про те, що один із пасажирів у Володимирі побив контролера , який стоїть та перевіряє квитки. Деталі він не казав, а я сиділа далі, тому не розпитала, хоть і кортіло. Почуття того, що їду відпочити і ці всі журналістські штучкі треба відкинути так і давало верх, хоч вже і бачила пробігаючу стрічку перед очима із назвою «На автостанції Володимир-Волинського пасажир побив контролера»… Контролер виконувала свою роботу і не пропускала пасажира без квитка, за що і отримала. Правильно робила? Взагалі, люди діляться на кілька категорій: є такі, що завжди купують квиток на автобус або по ситуації, а є ще, для мене це «найцікавіша» категорія, такі які йдуть за ворота чи за ріг автовокзалу, щоб сісти без квитка і не нарватися на контролера.

Особисто я не зовсім розумію останніх. Це або настільки лінь пройтися в касу або тих 3-4 гривні (чи скільки там) зекономити, причому в них це вже система і норма, завжди так роблять. А чи задумувався хтось для чого потрібен той квиток? Насамперед, купуючи квиток ви купуєте місце (але не завжди, про що напишу далі), а ще ви платите пару гривень за страховку і маєте впевненість в поїздці і будь-яких наслідках (життя така річ, що ми ніколи не знаємо, що буде за мить. Але таке поняття, як страхування, для українців щось майже не відане). А тепер до найцікавішого, повертаюся до лекції водія. Квиток купувати не потрібно, запевняє той! Особливо це стосується «прохідних автобусів», на які дають посадочний документ «без місця». Водій каже, що спочатку беруть пасажирів без квитків, а лише потім, якщо є місце чи мабуть під настрій водія, з квитками. І ще й касирам може влетіти «нащо квиток продавали, не буду я брати таких».

Це нормальна ситуація, коли водій автобуса каже пасажирам по-секрету: «купуйте квитки лише якщо вам вони потрібні для звітності», бо не завжди з ними ви потрапите в автобус? А тітоньки так і махають головами, на вус мотають та запам‘ятовують «правила проїзду в автобусах». Ми їздимо в маршрутних таксі по місту взагалі без квитків, а на міжміські рейси з квитком можемо і не потрапити, – це Україна і тут це норма. Аргументував водій свої тези доповіді тим, що з квитком типу стоячих не мають права взяти (при цьому, я так розумію, без квитків можна, хоть на дах сідайте) Тут пам‘ятаються студентські роки, вічні поїздки додому, 11-й чи 12-й рік, і нові правила, коли водіїв штрафували за стоячих пасажирів.

Правда не довго ті правила виконували (бо ж хіба нам закони писані), або брали тих пасажирів і просили присідати. А ще, як і виконаєш такі закони, якщо людей більше, ніж рейсів, а їхати то всі хочуть. Як висновок, найкращий варіант (при можливості) купувати квиток з місцем. Так тебе точно довезуть до місця призначення. Якщо говорити за себе, купую квиток майже завжди, хоча для чесності скажу, що бувають ситуації, коли автобус ось-ось відправляється, а місця є вільні і до наступного не хочеться чекати, особливо коли з дитиною, то сідаю.

А ви купуєте квиток на автобус чи біжете за пару метрів, щоб проїхати дешевше? Чи можливо є ще якийсь прихований зміст у проїзді без квитка?