Конституція в умовах війни. Чому її повага – наш обов’язок

Сьогодні, коли Україна бореться за своє існування, ми часто чуємо про єдність, оборону та перемогу. Але не менш важливим є розуміння, чому навіть (і особливо!) в умовах воєнного стану ми повинні поважати та дотримуватися Конституції України – нашого Основного Закону.

Фундамент державності – це Конституція. Основний закон – не просто набір статей. Це скелет нашої держави, її незмінний фундамент. Саме вона визначає Україну як суверенну, незалежну, демократичну, соціальну, правову державу. Порушуючи Конституцію, ми підриваємо самі основи, за які сьогодні боремося.

Навіть під час війни Конституція є головним гарантом прав і свобод людини. Так, деякі права можуть бути тимчасово обмежені в умовах воєнного стану, але ці обмеження чітко регламентовані і мають бути законними. Повага до Конституції гарантує, що ці обмеження не перетворяться на свавілля, а після Перемоги ми повернемося до повноцінного демократичного життя. Вона захищає нас від внутрішньої дестабілізації та можливих узурпацій.

У хаосі війни надзвичайно цінно та важливо зберігати верховенство права. Це я говорю як депутат міської ради і як юрист не лише за дипломом, а й із досвідом роботи. Конституція встановлює чіткі правила функціонування всіх державних інституцій – від Президента до місцевих органів влади. Це забезпечує керованість країною, ефективність управління та запобігає анархії, що є критично важливим для протистояння агресору. Без Конституції немає єдиних правил для всіх, а отже – немає і дієздатної держави.

Повага до Конституції – це підтвердження нашого демократичного вибору. Ми відстоюємо не лише за територію, не лише мову, культуру, право бути українцями, а й цінності – свободу, справедливість, людську гідність, і вони, нагадаю, закладені в Основному Законі. Дотримуючись його, ми демонструємо, що ми – не диктатура, а вільна нація, яка поважає закон і права кожного.
Конституція 1996 року була прийнята після тривалої та напруженої роботи, відображаючи волю українського народу. Повага до неї – це повага до колективного вибору мільйонів українців, які прагнули побудувати саме таку, демократичну і правову державу.

У часи випробувань легко піддатися емоціям або спокусі “швидких рішень”.

Я добре пам’ятаю той час. Парламент працював ледь не цілодобово. Голова Верховної Ради Олександр Олександрович Мороз дав коротку перерву на 20 хвилин. Тогочасний Президент України Леонід Данилович Кучма залишався на нічне засідання.

Михайло Сирота, голова Тимчасової спеціальної комісії з доопрацювання проєкту Конституції , коли дебати були особливо напруженими, а голосів не вистачало, звертався до депутатів з емоційним закликом: “Що ви робите? Схаменіться, люди добрі, українці!”

В’ячеслав Чорновіл, як один з найвидатніших українських дисидентів, борців за незалежність та лідерів Руху, мав чітку і принципову позицію щодо Конституції України. Його погляди завжди були спрямовані на будівництво справжньої суверенної та демократичної Української держави.
Хоча Михайло Сирота і був головним “двигуном” процесу в самій комісії, та все ж Чорновіл і вся фракція Народного Руху України відіграли важливу роль у мобілізації голосів та підтримці прийняття Конституції, попри окремі компроміси, на які довелося йти. Він розумів, що прийняття навіть недосконалої (з його точки зору) Конституції було кращим, ніж її відсутність або затягування процесу, а ще – наголошував на важливості того, щоб всі депутати були у залі та брали участь у голосуванні, і про важливість прийняття всього узгодженого тексту.

Підсумовуючи викладене вище, зазначу, що дотримання Конституції є тим стрижнем, що дозволяє Україні залишатися сильною, єдиною та незламною, навіть коли на нас спрямовані ворожі ракети.
Повага до Основного Закону – це наш внесок у Перемогу та будівництво сильної України майбутнього.