Коли святкувати Різдво

Незмінна традиція останніх років – в кінці грудня інформаційний простір заповнюється питанням «переносу» святкування Різдва Христового.

Традиційно щороку авторитетні ієрархи, науковці намагаються пояснити, що проблема узгодження календарів не така проста, як здається. Але, теж традиційно, їх ніхто не слухає. Журналісти і навіть деякі священнослужителі хайпують на темі “переносу Різдва”, “щоб зі всім світом”, “не як в Росії”, ” щоб стати європейцями”.

Нажаль, ніхто з бажаючих “перенести святкування” не заглиблюється в питання. Більшість не знають, що сьомого січня Різдво ніхто в світі не святкує, шостого дехто святкує, а от сьомого – ніхто!) Що у нас теж Різдво 25-го, і проблема не в зміні дати, а зміні календаря. Не думають, що “перенести” треба буде не лише Різдво, а й усі свята.

За моїми власними спостереженнями, більшість бажаючих “святкувати Різдво зі всім світом” святкують його на корпоративах і 25-го у церкву не підуть, як не ходять і 7-го.

Бажання святкувати Різдво раніше, часто походить від совєцького сприйняття Нового року, як найбільшого свята – мовляв, щоб раніше Різдво, а потім олів’є з мандаринками. Що ж, якщо вже хочете “зі всім світом” – прошу, – випили келих шампанського на вулиці під годинником і спати – бо завтра на роботу, або на службу – бо Василя).

Передсвяткові календарні дискусії, – усі це бачимо, – вкотре несуть розділення у наше суспільство. Ті, що хочуть нового календаря, вважають прихильників старої традиції ретроградами та неуками, натомість останні звинувачують опонентів у обновленстві та єресі. “Нарешті ви стали справжніми європейцями” – сказав парафіянам один ієрарх, після того як на один день змінив календар, відслуживши різдвяну службу на потіху журналістам. Правда, через два тижні він сам знову служив Різдво, але, мабуть, вже з азіатами)

Тож коли святкувати?

На запитання про Різдво завжди відповідаю: два краще ніж одне! Розповідаю, що у нас на Волині, є вже вікова традиція взаємного шанування свят за обома календарями. У селах, де поряд жили поляки і українці завжди взаємно поважали, шанували і святкували католики і православні, водночас дотримуючись своєї ідентичності.

Тож, якщо є вже у нас два Різдва, чому б не пошанувати обидва? Ми в сім’ї вже багато років так робимо.

Молимося на Літургії дня пам’яті святителя Спиридона з усвідомленням, що в більшості християн світу вже Різдво Христове. Вітаємо мою маму і своїх друзів, які вже святкують. Колядуємо – в церковній традиції колядки співають з Введення.

Дивимося трансляції з Риму, Константинополя, різдвяні фільми та музику. Вчимо колядки і віншування, ладнаємо зірку, з якою за два тижні будемо вітати рідних, колядувати по хатах.

Дух Різдва вже витає у нас в хаті із запахом штоленів, різдвяних лебкухенів – нюрнберзьких пряників – що передала з Німеччини внукам бабуся. А за два тижні будемо варити кутю, пекти ковбаси і терти хрін. І вже тоді, після нічної літургії, Різдво прийде до нас уповні!

А згадувати і шанувати Різдво Христа можна щодня. Я, наприклад, сьогодні вшановував, і вчора і позавчора – служив Літургію. Кожної служби ми згадуємо “все, що заради нас сталося…” – і Різдво, і Розп’яття і Воскресіння. Так, навіть Пасха може бути для людини у будь-який день – щоразу після Причастя ми промовляємо пасхальні піснеспіви.

На одному з євхаристичних сосудів – дискосі часто зображена ікона Різдва. Адже на ньому, як у віфлеємським яслах, лежить Христос у Хлібі Євхаристії. Відтак, впевнений, коли б ми не приступили до Нього, не помилимося і нічого не втратимо. Тільки надбаємо – Різдво! Справжнє!

Отже, якщо ми на службі у день святителя Спиридона радітимемо Христу Рожденному, впевнений, – не згрішимо! Так само, хтось, відсвяткувавши Різдво у іншій країні і Церкві, приїде ще раз посвяткувати з рідними – то не буде зле.Отже, у кого завтра Різдво Христове – зі Святим вечором! А у кого ще ні – з пам’яттю великого угодника Божого Спиридона!

Але і ті, і ті – заспіваймо сьогодні ввечері колядку! А завтра – бігом у церкву!