До 30-річчя Нововолинської церкви Святої Покрови: історія спорудження

У 1990 році, помятаю, було зареєстровано релігійну громаду церкви Покрови Божої Матері. Першим настоятелем храму було призначено митрофорного протоієрея Володимира Богдадюка.

6-го червня 1991 року відбулося перше засідання членів Української Автокефальної Православної церкви міста Нововолинська. Така була перша назва, щоб підкреслити, що Церква відмежовується від Московського Патріархату. Присутні – 21 чоловік членів громади. Головою зборів був Ігор Семенюк, голова Координаційної Ради Народного Руху України, секретарем – Ананій Рябченюк. Ухвалили підготувати всі документи і подати на засідання міської до 13-го червня 91-го року.

27-го березня 1992 року 9 членів церковної громади на ім’я міського голови Жигалюка О.П. пишуть звернення з проханням передати під церкву будинок ЗАГСу.

22-го вересня 1992 року Нововолинська міська рада вирішує:

1. Зобов’язати виконком виділити приміщення для переносу відділу ЗАГСу інше приміщення і порушити клопотання перед адміністрацією Волинської області про виділення коштів на ремонт приміщення ЗАГСу;
2. Вивільнене приміщення за адресою місто Нововолинськ вул. Нововолинська передати громаді Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Це було за підписом міського голови Жигалюка О.П.

10-го грудня 1992-го року підписується «Договір» між «Замовником» і «Виконавцем» на розробку проекту реконструкції будинку колишнього ЗАГСу під церковну споруду.

Договір підписують:

• від «Замовника»: Степан Кравчак, староста церкви, Ананій Рябченюк, член двадцятки, голова Спілки політв’язнів і репресованих;
• від «Виконавця»: Михайло Вісьтак, головний архітектор; Валерій Кондратюк, архітектор; Ванда Пащук, інженер; Богдан Чайковський, інженер.

25-го серпня 1992-го року відбувається освячення хреста для майбутньої церкви Святої Покрови. Освячення провели отці Володимир Богдадюк та Степан Фульмес.

14-го жовтня 1992-го року у церкві Святої Покрови відправлена перша літургія настоятелем церкви Володимиром Богдадюком.

17-го жовтня 1992 року хор «Просвіта» під керівництвом Олександра Каліщука привітав Нововолинське Братство з 50-річчям УПА.

На спорудженні церкви працювали члени Братства вояків УПА, Спілки політв’язнів і репресованих, члени церковної громади, члени Координаційної Ради Народного Руху України, мешканці міста. Кілька років над розписом церкви трудився художник Степан Наконечний.

16-го лютого 1991-го року на мікрорайоні Шахтарському єпископ Волинський і Луцький Варфоломій (Московський Патріархат) освятив місце для будівництва Свято-Духівського собору. На цьому місці в радянські часи стояв великий зварний і потворний серп і молот.

31-го серпня 1992 року було перереєстровано тимчасову Свято-Духівську церкву у підпорядкування Київського Патріархату.