День захисників і захисниць у школах: чи вітати дітей?
Діти не мають стосунку до свята 14-го жовтня як безпосередні учасники. Саме тому в День захисників і захисниць доречно вітати лише тих, хто причетний до захисту України.
Чому подарунки до “гендерних” свят десуб’єктивують учнів?
Отже, хлопців у багатьох школах досі вітають як майбутніх захисників, а для дівчат є дзеркальне свято — 8-ме березня. Від самого початку ця дата була про боротьбу всіх трудящих жінок за рівні права з чоловіками та за емансипацію. З точки зору психоаналізу, це був як пошук визнання.
Наразі сенс свята 8-го березня втрачено. Важливе слово “трудящі” взагалі зникло із сутнісного ядра розуміння дати. І якщо вітати в школах дівчат як майбутніх жінок, то чому б не вітати їх і з Днем матері як майбутніх матусь? Моя особиста думка: не варто вітати дівчат лише через приналежність до своєї статі.
До того ж у нас вітають наче з якимось певним очікуванням: що дівчина зросте “емансипованою особистістю”, а хлопець — “достойним захисником Вітчизни”. І в очікуванні якогось абсолютно невизначеного та непрогнозованого майбутнього дітям ще й дарують подарунки.
Біда в тому, що презенти до “гендерних” свят теж вельми негативно впливають на розвиток юної особистості. Вони масифіковані: однакові конструктори, іграшки, набори, кілька тюльпанів. Але кожна дитина має власну індивідуальність! Однакові подарунки призводять лише до десуб’єктивації дівчат і хлопців.
Чим це загрожує? Людина перестає відчувати особистісність. Виникає потреба бути, як всі, виглядати, як усі, володіти благами, які є в усіх. Хто ці міфічні «всі» — люди часто й не замислюються. А от прагнення до уніфікації вкорінюється в свідомості на все життя. І це невимовно сумно.
Можливо, ви помічали, що зараз світ переживає розквіт нарцисизму? Це теж один із проявів тривалої десуб’єктивації особистості. І тільки кількість лайків під фото дає людям усвідомлення, чи вони — “достойні”, “помітні”.
Людині важливіша думка спільноти про неї, аніж власне бачення себе. Люди мріють наблизитися до міфічного ідеалу, поступаючись індивідуальністю. Ось це і є довгостроковим наслідком десуб’єктивації.
Чи справді душа бажає свята? Запитайте дитину
Шановні батьки, а тепер хочу звернутися до вас. Перш ніж домовлятися про збір коштів на подарунки для дітей на 14-те жовтня та 8-ме березня, будь ласка, запитайте у синів і дочок, чи їм це відгукується? Послухайте, поговоріть з ними. Які в них побажання? Можливо, вони хочуть замість сюрпризів та солодкого столу витратити кошти на купівлю корму для тварин-безхатьків у зоопритулках? Почуйте бажання юних особистостей.
Вітати! І в школах, і вдома! Не збивайте людей.
Мapинко, хто ти по пpoфесії?
Бо оте, шо пан вище у кoментapі написав, нaзивається “мapазм”.
Шоб ти знaла, мoже пpигoдиться…