Багато шуму задля… чого? Роздуми про те, як бути ефективним депутатом
Крайня сесія Нововолинської міської ради була бурхливою і імпульсивною. А ще – дуже чітко розставила чимало крапок над “ї”.
Стало зрозумілим, що хтось діє в інтересах громади, хтось вболіває за гаманець, а комусь нема нічого милішого за електоральні дані.
Чи міг депутат кількох каденцій не знати процедури подання питання на порядок денний? Риторично. Разом з тим – можна забрати кількадесят хвилин часу, аби розказати про те, що не відповідає дійсності і про що багато могли би сказати і пані староста, і очільниця Нововолинського центру первинної медико-санітарної допомоги. Мер нагадав процедуру – і спіч завершився тим, заради чого і був, вочевидь, спланований – показною і безрезультатною імітацією активності обранця громади.
Чи міг би голова певної районної ради вирішити проблеми певного комунального об’єкту? Звісно ж, міг би. Але чомусь не зробив.
Чи можна розмінюватись на дрібниці, коли є завдання вирішити проблему із транспортною артерією, що сполучає Нововолинськ та Іваничі? Як виявляється, хтось собі може це дозволити…
А що ж до скверу, де хочуть встановити будинок – то історія сягає коренями ще парулітньої давнини. Тоді на громадських слуханнях жителі вже сумнозвісних будинків 33 і 35, що на бульварі Шевченка, ще тільки оговтавшись від вибуху газу, прийшли відстоювати своє право на те, аби під їх вікнами ніхто не будувався. І таки добились свого! Питання не піднімалось на сесії – аж раптом виявилось, що весь процес запущений – на диво депкорпусу, а особливо мого колеги по попередньому скликанню Руслана Соловйова, що проживає там, та Валерія Мниха, котрий моніторив весь процес.
Численні переговори із Чорним Романом Степановичем, який не лише є керівником місцевої філії вишу, а й представником інтересів забудовника з місцевою владою призвели до того, що постановлено таки зупинитись на волі громади. Забудовникам буде запропоновано інші ділянки – їх вистачає. Там можуть зводити нерухомість із офісними центрами, у них це виходить непогано. Депутати, що увійшли до новоствореної комісії, вивчать особливості питання із ділянкою. На місці, де мав би бути будинок, постане сквер – місту потрібні не лише зміни, а й зелені території.
Ніби все ж добре, так? Всі задоволені. Люди матимуть спокій і сквер. Інвестор – можливість будуватись. Місто – інвестора, що будуватиметься. Члени депутатської комісії – завдання. Але …
Без пересмикувань – неможливо. Тому окремі діячі нашого політикуму кричать про зраду, забувши про те, як саме голосували ще зовсім недавно. Тому на своїх ресурсах голослівно кричать заголовками. Чому? Та швидше за все тому, що такими і запишуться в історію цієї каденції – голослівними випадами в соцмережах, що там і не перетворяться на покращення для громади.
Хто хоче бути ефективним депутатом – той не шумить, не привертає забагато уваги, а показує результат своєї діяльності. Так що, друзі, працюємо далі.
«Порожнє відро дуже голосно шумить» – народна мудрість…
Є депутати які тихо сидять і нічого для міста не зробили , є депутати які багато шумлять , але теж нічого не зробили , а є депутати які щось роблять і хочуть зробити проте їх заставляють шуміти
Наталія-це в яблучко!!!