Автоматичні розсилки картинок на свята — це неповага

На ті свята хоч бери і заблоковуй месенджери. Дзенькають і бамкають непрошені свині, ялинки, вогні псевдовифлеємські та інший графічний шлак, призначення якого викликати прикрий облом. Я не хочу нікого образити, бо припускаю, що багато хто робить ті розсилки-фабрики щиро.

Багатьом справді може здаватися, що то дуже оригінально, привітно і стопудово подобається адресатам. Ні, не стопудово. А часто дуже навіть навпаки. Ну, може комусь і подобається. мені – ні. Це треш примітивний. Ну, як на нього реагувати? Мені щоразу соромно за людину. І добре якщо то хтось не знайомий особисто присилає чергову безлику тупу картинку. А як знайомий!? А ти вважав його притомним…

Дорогі “фабриканти”, це забирає час і увагу ближнього. Багатьох це просто дратує. І це вияв неповаги! Ви маєте право не поважати іншу людину, але навіщо їй це демонструвати своїми картинками? Персональне привітання, хай одним словом, – це прийнятно. І може бути приємно.

А автоматичні розсилки картинок – ні, це не аналог колишніх поштових листівок. Не аналог! Бо щоб листівки відіслати потрібно було напрягтися: купити листівку, написати там адресу власними руками і придумати текст своєю головою. Навіть якщо не своєю – то власноручно переписати якусь пафосну заготовку.

А тут клацнув по якійсь пошлятині (пошлятина – це ж не лише пікантні фото, але й всяка фігня “кічова”) і розіслав ту туфту сотням нещасним абонентам, які переживатимуть наступних кілька хвилин прикрий облом у вигляді якоїсь “дурацької” свині. За кого треба людину приймати щоб таке їй слати!? А є ж люди, які ще й ображаються, що не відповідаєш, не дякуєш… Вибачите, як сказала одна моя колега: нема значка “фак”, а лайк – рука не підіймається відіслати. 

Ну ок, якщо наплювати на адресата, то хоч про свій образ подумайте. Про свій імідж. Розсилання картинок – це маркер. Який характеризує вас певним чином. Для мене це зверхні люди, бо вони вважають себе таким важними, що написати пару слів від себе їм западло. Але водночас вони себе “мнять” такими значущими для інших, що вважають, що іншим має бути приємно отримати від них хоча б пом’ятий фантик від неіснуючої цукерки.

…поки писала пост “прийшла” одна свиня…