<
Уляна Супрун

«Аби в дівках не засиділась»: одружуватись чи народжувати – має бути свідомим вибором жінки, а не тому, що так треба

Цей запис опубліковано більш як рік тому
13:12 | 9.12.2019 / Погляд / /
15
/ 1 коментар

Сучасні жінки мають рівні права з чоловіками, проте на практиці досі зустрічаються з гендерними стереотипами, булінгом та дискримінацією. Також це стосується висловів”Треба швидше одружитися”, “Встигнути народити” бо так хочуть близькі. Насправді це має бути свідомим вибором, коли обидва партнери цього хочуть та відчувають готовність взяти на себе відповідальність.

«Хлопчик хороший, сім’я гарна — нам підходить, — заявила мені мама по приїзді додому. — Тож давай, Марто, піднапружся».

А я ж змалку була затюкана мамою. Все має бути тільки по-її, інакше перепаде всім. Тож почалося: спіднички коротші, каблуки вищі, декольте. Збори на роботу щоразу не минали без плачів. І байдуже, що надворі прохолодно, — хлопець же «хороший».
Мама писала за мене любовні листи, смс-ки. Сама могла зідзвонитися з ним по телефону щодо побачення.

Дійшло до того, що вона почала розказувати мені, цнотливій, що і як слід поголити.

«Скільки ще ти будеш тягнути? Нам треба онуків».

У якийсь момент я сказала, що більше всім цим займатись не буду. І тоді мама просто взяла старий батьківський ремінь і почала мене бити, по чому бачила.

«Головне, щоб тебе любили, а не ти! Через 10 років подякуєш», — приказувала вона.

Відтоді насилля відбувалося щоразу, коли я казала мамі «ні». У теплу погоду я почала ходити в штанах і гольфі. Шия, руки, ноги — все було в синцях. Про спину я взагалі мовчу.

Це уривок розповіді однієї з героїнь матеріалу Reporters. У цьому лонгріді зібрані історії жінок, які стали жертвами сімейного булінгу, фізичного та сексуального насильства. 

Прочитайте цей текст, аби розуміти, що таке токсичні стосунки та зуміти вчасно зупинити їх, якщо перебуваєте в таких. Пам’ятайте, що кожен має право самостійно розпоряджатися своїм життя і тілом, а соціальні гендерні “норми” переважно є архаїчними стереотипами.

Жодна жінка не має чути фрази на кшталт “годинник цокає”, “тобі вже заміж давно треба”, “не б’є і добре”. Крім того, що самі формулювання є принизливими та такими, що знецінюють жінок, те, що вони лунають переважно від близьких людей, завдає ще більшого удару.

Соціальні стереотипи дуже міцно вкорінені в українській культурі, і на жаль, досі мають місце. Чимало з них були нав’язані під час “совєтської” окупації, адже образом жінки та суспільними очікуваннями до неї маніпулювати, коли це було потрібно.

Хоча сучасні жінки мають рівні права з чоловіками, на практиці досі зустрічаються з гендерними стереотипами, булінгом та дискримінацією. На жаль, не всі жертви насильства можуть ідентифікувати — дослідження свідчать, більшість українців розуміють під насильством лише фізичні дії. Натомість це також — психологічний тиск та залякування.

І до слова, про “встигнути народити”. Народжувати дітей, бо так правильно чи тому, що батьки чекають онуків — погана філософія. Народжувати дітей варто тоді, коли обидва партнери цього хочуть та відчувають готовність взяти на себе відповідальність за малюка, створити йому умови для щасливого та повноцінного життя. У 2019 році людству не потрібно дбати про виживання, продовження роду не є питанням збереження нації абощо. Планета потерпає від перенаселення. Тому мати дитину може бути лише дуже свідомим рішенням, адже відповідальність за неї лежатиме лише на батьках.

Поважайте одне одного та пам’ятайте, що здорові стосунки — це спільна робота.

Читайте також: Що варто знати про домашнє насильство та як йому запобігати.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
один коментар
  1. “…народжуваТИСЬ – має бути свідомим вибором жінки…”
    Заберіть пані-шпигуну доступ до бояришника!
    Мало того, шо родитись чи не родитись, то має бути свідомим вибором, то ше й відразу ЖІНКОЮ, а не дівчинкою. Як це?!
    І оце воно міністр…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Зосим Колбун
18.12.2025
І ще раз вертаючись до постаті Павла Мерседеса. Отець Павло, він же Паша Мерседес, в миру - Петро Дмитрович Лебідь, фігура доволі одіозна. Уродженець села Бобрин, що на Рівненщині, у 1988 році акурат на Різдво, 7 січня, ...
Володимир Демчук
17.12.2025
На жаль, виявляється, окремим українцям навіть у час протистояння з ворогом треба нагадувати про те, яку цінність має наша мова і чому важливо говорити не на язикє. Згадаймо початок повномасштабної фази. Хтось із вас ...
Ярослав Матвійчук
16.12.2025
Вчора відбулося підсумкове засідання постійної депутатської комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики Волинської обласної ради, у якій працюю. Проаналізували освоєння бюджетних коштів у році, що добігає ...
Юлія Іванова
15.12.2025
Інколи батьки приходять із питанням: «Чому зі мною дитина спокійна, а з мамою — кричить, плаче, зривaється?» І відповідь майже завжди одна — і вона не про «погану поведінку». 1. Діти проявляють емоції там, де почуваються ...
Зосим Колбун
11.12.2025
Я прибув у Нововолинськ у 1967 році. Моєю першою (і єдиною) оселею у місті була (і є) квартира на Шахтарському мікрорайні), зовсім неподалік монастиря, у ті роки закинутого. Інтерес мене і смикнув відвідати це місце. ...