Викривав банду людожерів, а тепер воює на фронті: історія бійця 100 бригади
57-річний Сергій Ямковий — механік-водій у самохідному артилерійському дивізіоні 100-ї механізованої бригади. До війська колишній правоохоронець і підприємець прийшов добровольцем. Зараз він керує американськими гаубицями “Paladin” та українськими САУ.
Історію захисника розповіли в пресцентрі волинської бригади.
Родом Сергій із міста Андрушівка на Житомирщині. У 2001 році закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ. Вчився одразу на двох факультетах — на соціально-психологічному за фахом “соціальна робота” і на юридичному за спеціальністю “правознавство”.
Закінчивши профільний виш, Сергій Ямковий упродовж 3 років відслужив в органах внутрішніх справ, де брав участь у розкритті кількох дуже резонансних справ того часу, зокрема одна з них — викриття у Житомирі банди людожерів (у 2002 році — ред.).
Після служби в тодішній міліції Сергій працював упродовж дев’яти років у Пенсійному фонді України. Після цього вирішив зайнятися бізнесом, а саме виробами з нержавіючої сталі. Каже: об’їздив всю Україну, зокрема багато разів бував на Донеччині.
На початку повномасштабної війни головним завданням Сергія Ямкового було врятувати своїх дівчат: дружину Ірину та донечок-двійнят Яну і Діану. У березні 2022 року він вивіз свою сім’ю до кордону. Після цього повернувся додому, адже на руках лишилася важкохвора мама, яка потребувала постійного догляду. Батько за півтора місяця до вторгнення РФ в України помер.
Упродовж року він доглядав маму. Коли в лютому 2023 році вона померла, Сергій добровольцем прийшов до ТЦК і став до лав Збройних сил України. В артилерійському дивізіоні 100 бригади Сергію доводилося працювати на американській самохідній гаубиці M109A6 “Paladin”, а також на вітчизняній САУ 2С22 “Богдана”. Серед інших обов’язків військовослужбовця — безпосереднє здійснення пострілу.
“Раніше я “завідував” пороховими зарядами. Заряджав і “смикав за шнурок” тоді Льоша-“Халк” — наш хороший побратим, який у грудні одержав важке поранення. Після того обов’язки Олексія перейшли до мене…” — сказав воїн.
Особистий рекорд Сергія Ямкового — 170 пострілів з САУ “Богдана” впродовж доби.
“Смикнути — то одне. А ось розвантажити ту силу-силенну 155 мм снарядів, потім підняти кожен, зарядити — попітніти таки доводиться. До того ж, не варто забувати: для усього артилерійського розрахунку кожен постріл — як для боксера удар по голові середньої потужності під час бою”, — зазначив гармаш.
Психологічно розвантажитися і хоч трохи відпочити Сергію допомагає читання. Список до прочитання артилеристу переважно радять доньки-книголюбки. У війську побратими називають Сергія на псевдо “Сніжок”.
“Це я зараз коротко стрижуся. Коли прийшов до війська, шевелюра була значно більшою. А оскільки була вона вже білою, хтось із хлопців візьми й “ляпни” — Сніжок”. Так до мене це прізвисько відразу і “приклеїлося”, — пригадав боєць.
Найбільше військовий мріє про повернення з перемогою на рідну Житомирщину, обійняти дружину та дітей, добре відпочити та повернутися до улюбленого давнього захоплення — ремонту автівок.
