«Місто обов’язково відбудуємо і зробимо краще, ніж було», – інтерв’ю з представниками Бахмута, які завітали до Володимира
Днями у Володимир завітала делегація зі сталевого міста-партнера Бахмут, що на Донеччині. В інтерв’ю БУГу старости Покровського старостинського округу Павло Федоренко та Клинівського старостинського округу Бахмутської громади Юлія Смолярчук розповіли про те, як жив Бахмут до війни, що від нього лишилося після приходу російських окупантів, як і де вони працюють в умовах окупації та з якою місією завітали до Володимира.
Нещодавно міста Володимир та Бахмут підписали меморандум про партнерство. Як розповів староста Покровського старостинського округу Павло Федоренко, наразі вони розшукують мешканців Бахмутської громади по всій Україні для того, щоб їм допомогти та нагадати, що Бахмутська міська рада про них не забула.
«В рамках цього завдання від начальника військової адміністрації, ми співпрацюємо в рамках міжмуніципального партнерства з тими громадами, де наразі проживають бахмутяни. В тому числі й у місті Володимирі, ми з’ясували, що тут є 21 внутрішньопереміщена особа з міста Бахмут. Тож прийняли рішення зв’язатися з місцевою владою, щоб з’ясувати як у цьому напрямку тут проводиться робота з ВПО. Тож, сконтактувавшись з представниками міської ради, ми приїхали до Володимира», – розповів Павло Федоренко.
Крім того, представники з Бахмута намагаються знайти міжнародних партнерів, тож хочуть у Володимира частково перейняти досвід і в цьому напрямку.
Під час зустрічі із ВПО Юлія Смолярчук та Павло Федоренко намагаються надати всебічну підтримку бахмутянам. Найчастіше переселенці звертаються із питаннями квартирного обліку, наявності компенсацій за втрачене та зруйноване житло, майно, відновлення документів, виплати. Також вони проводять консультації стосовно того, які є програми Бахмутської міської ради щодо підтримки мешканців, надання гуманітарної допомоги, допомоги на лікування, проведення операцій. Іноді людям просто важливо відчути підтримку від когось свого.
Та все ж Юлія Смолярчук радить переселенцям намагатися інтегруватися у життя громади, де вони проживають, ходити на роботу, цікавитись подіями, віддавати дітей в садочок.
На сьогодні, завдяки таким зустрічам та діяльності Центрів підтримки бахмутян вдалося об’єднати й ідентифікувати близько половини мешканців Бахмутщини, це майже 30 тисяч осіб із 82, які проживали в громаді до повномасштабної війни. Більшість із них проживають в Україні або за кордоном. Ще 7000 людей, за даними ДСНС, евакуювали до росії. Не зважаючи на всі події у Бахмуті досі лишається близько 500 людей.
Бахмутська адміністрація, хоч і не має фактичного місця дислокації, все ж продовжує функціонувати, частково – дистанційно. Міський голова Бахмута Олексій Рева, який очолює цю посаду з 1990 року, взяв на себе обов’язки начальника міської військової адміністрації. По всій Україні створено осередки підтримки бахмутян, які очолюють працівники бахмутської міської ради. Шукають донорів, які готові надати допомогу постраждалим мешканцям. Наразі уже розроблений проєкт відбудови одного з кварталів Бахмута.
«Триває робота націлена на майбутнє, на перспективу, на відбудову і ми віримо в те, що війна скінчиться і ми повернемося додому, повернемося у свою громаду. Ми все відбудуємо і все зробимо. Сьогодні ми робимо перші кроки. Надалі ми будемо ще розробляти проєкти з відбудови, будемо залучати партнерів, інвесторів. Я думаю, що ця робота дасть нам результати, які ми згодом зможемо побачити», – впевнена Юлія Смолярчук.
Житло Павла Федоренко зруйнували окупанти, тож у травні 2022 року вони з родиною прийняли рішення виїжджати із села Покровське, яке, як і Бахмут безжально обстрілювали російські окупанти. Під час виїзду вони потрапили під серйозні обстріли. Вже у червні місто Бахмут почали сильно обстрілювати, тож було ухвалено рішення про евакуацію і місцевих мешканців просили виїжджати. Наразі, за словами Павла Федоренка, Бахмут зруйнований майже на 100%. Проте громада досі рахується не повністю окупованою, оскільки один зі старостинських округів – Іванівський, площею у 100 м кв. контролюють воїни ЗСУ, тож територія вважається такою, на якій ведуться активні бойові дії.
Як розповіла Юлія Смолярчук, Бахмут до війни був красивим, сучасним містом, там проживали близько 70 тисяч жителів. Це було доступне, компактне, затишне місто троянд. Там був побудований прозорий соціальний офіс, де надавалося багато послуг, була добре розвинена медицина, у лікарнях зроблений ремонт, закуплене сучасне обладнання. Це було місто яке розвивалося, де працював бізнес, створювалися робочі місця, все було для того, щоб щасливо жити.
«Ми маємо надію і націлюємо всіх наших мешканців на те, що все це тимчасово, життя продовжується, не варто упускати руку, треба вірити в те, що ми повернемося. Ми все відбудуємо і відбудуємо це за принципом «краще, ніж було». Наша громада, наше місто будуть ще красивішими. Ми в це віримо, ми на це сподіваємося. Наразі ми маємо лише триматися всі разом, маємо вірити в перемогу, підтримувати наших воїнів ЗСУ, які, ризикуючи своїм життям, захищають нас, боронять наші землі. І ми віримо, що вони відвоюють наші землі і ми зможемо повернутися до себе додому», – зазначає Юлія Смолярчук.
Бахмутяни, яким потрібна певна допомога, чи підтримка, можуть зайти на сайт Бахмутської міської ради, який досі працює. Там вказані номери телефонів та поштова скринька, куди можна звернутися. Також можна написати на фейсбук-сторінку чи звернутися до Центрів підтримки бахмутян.
Більше дивіться у відеоінтерв’ю зі старостами Покровського старостинського округу Павлом Федоренком та Клинівського старостинського округу Бахмутської громади Юлією Смолярчук.
