Верховна Рада ухвалила закон про референдум

Народні депутати остаточно ухвалили законопроєкт №3612 про народовладдя через всеукраїнський референдум.

За цей проєкт закону у другому читанні та в цілому проголосували 255 парламентарів, 58 виступили проти, ще 40 утрималися, – повідомляє Громадське.

Тепер цей закон ще має підписати глава Верховної Ради Дмитро Разумков та президент України Володимир Зеленський.

Що можуть розглядати на референдумі, а що — ні?

Згідно з законом, предметом всеукраїнського референдуму можуть бути питання:

• затвердження закону про внесення змін до розділів І, ІІІ, XIII Конституції України;
• загальнодержавного значення;
• про зміну території України;
• про втрату чинності закону України або окремих його положень.

Водночас на референдум не можуть виносити питання:

• що суперечать положенням Конституції, загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права, закріпленим насамперед Загальною декларацією прав людини, Конвенцією про захист прав людини й основоположних свобод, протоколами до неї;
• що скасовують чи обмежують конституційні права і свободи людини й громадянина та гарантії їх реалізації;
• спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету, територіальної цілісності України, створення загрози національній безпеці України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі;
• щодо питань податків, бюджету, амністії;
• включені Конституцією України й законами України до відання органів правопорядку, прокуратури чи суду.

Обов’язковість результатів референдуму

На всеукраїнський референдум може виноситися лише одне питання. Результати народного волевиявлення на всеукраїнському референдумі є обов’язковими для розгляду й ухвалення рішення у порядку, визначеному Конституцією та законами України.

А от новий референдум із питань, які раніше були підтримані на референдумі, може бути проведений не раніше як через три роки з дня оголошення результатів відповідного всеукраїнського референдуму.

Хто може брати участь у референдумі?

Право голосу на всеукраїнському референдумі мають громадяни України, яким на день голосування виповнилося 18 років і які не визнані недієздатними.

Референдум за нормами подібний до виборів: громадяни подають бюлетень на паперовому носії або через електронне голосування.

Що кажуть невдоволені депутати та вдоволені експерти?

Критиками закону у цій редакції виступила, зокрема, лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко. З її слів, цей закон не відповідає Конституції України.

«Провести референдум за цим законом люди не зможуть ніколи. Це нереалістично за процедурами, прописаними в документі. Не кажучи вже про те, що цей законопроєкт — антиконституційний від початку і до кінця. Наша команда внесла понад 300 правок, аби дати громадянам можливість на реалізацію свого конституційного права, але, на жаль, більшість цих правок не враховано», — переконує Тимошенко.

Також закон розкритикувала депутатка від «Європейської солідарності» Вікторія Сюмар. З її слів, основна проблема у можливості громадян змінити будь-який закон.

«Цей законопроєкт покликаний зробити так, аби “слуги” могли отримати повну владу шляхом маніпуляцій. Загроза Закону в тому, що референдумом можна замінити законодавчий орган. Можна таким референдумом змінити будь-який закон. Можна прийняти закон. Навіщо тоді парламент?», — вказала парламентарка.

Керівниця проєктів із конституційного права у «Центрі політико-правових реформ» Юлія Кириченко сказала нам у коментарі, що ухвалений закон про всеукраїнський референдум «відповідає демократичним стандартам».

«Цей закон справді відповідає європейським стандартам проведення референдумів. У ньому зазначені норми про електронне голосування, але вони не чинні. Була вирішено прописати їх, а в перехідних положеннях написати, що це потребує ухвалення окремого закону про електронне голосування. Він буде окремий і регулюватиме електронне голосування як на виборах, так і на референдумах», — пояснила вона.

З її слів, члени робочої групи та ЦВК погодилися, що Україна зараз не здатна забезпечити проведення таємного електронного голосування. Власне, його цей закон не передбачає. Прописано, що воно можливе, але ці норми не будуть діяти. 

«Загрози на сьогодні немає, не треба ухвалювати закон про електронне голосування, поки ми не можемо забезпечити таємне електронне голосування та запобігти можливому втручанню недоброчесних сторін у процес голосування. Усе інше там — доволі добре», — додала вона.