Великі каструлі борщу і пральна машинка, що не відпочиває: як живе багатодітне село Бірки на Камінь-Каширщині

Село Бірки на Камінь-Каширщині було найбагатодітнішим селом в Україні. Орден «Мати-героїня» за народження та виховання 10 і більше дітей тут у 1993 році отримали 42 жінки.
Зараз у Бірках проживає понад 190 матерів, які народили п’ятеро і більше дітей та мають звання «Матері-героїні», розповіла Суспільному староста Світлана Костючик.
Надія Божко народила й виховала з чоловіком семеро дітей.
«Я маю 3 донечки-сонечки й 4 синочки-соколики. Я не з багатодітної сім’ї. Але мріяла, бажала, хотіла, щоб зібратись за столом, щоб велику каструлю борщу варила, багато картоплі, пляцків пекла», – зізнається жінка.

Жінка має орден «Матір-героїня». У 45 років овдовіла, самій довелося ростити дітей. До роботи, каже, усіх привчала змалечку. Двоє синів зараз захищають Україну.
«По-чесному, я родила дітей, синів не для війни. Так, важкий час, але я горджусь тим, що мої сини не ховалися, що це є обов’язок, я їх підтримую, – каже Надія Божко. – Я живу з надією. Я вірю, що український народ – це нація, яку ніхто не здолає і ніщо не переможе».
Лілія Мальчук – мама трьох синів і доньки. З чоловіком Володимиром дружили зі школи, згодом побралися.
«У мами було 8 сестер і 1 брат. Вони були дуже дружні. Нам подобалося і теж схотілося багато діток, – говорить багатодітна мама Лілія. – Буває б’ються, вредні, але помагають багато. Зараз вже не дуже важко, бо вже більші, а поки менші були, то чоловік дуже допомагав в усьому».

Родина має коня, корову, свиней, курей, гектар поля. Чоловік працює в пожежній охороні у селі. Дружина влітку їздить у Польщу на заробітки. Усю роботу, каже багатодітна мама, роблять разом.
«Багато що і самі пропонують. І посуду можуть помити, і пропилососити, і корову навіть подоїти, і картоплю садили. Все помагають. На тракторі їздять всі», – каже Лілія Мальчук.

У селі є амбулаторія, аптека, 11 магазинів, дитсадок та школа.
Місцевий ліцей відвідує 304 учні з Бірок та сусідніх сіл.
«Найменший клас, де є 16 діток, а найбільший клас – 30. Як я прийшла сюди працювати в 1988 році, то тут було понад 400 учнів, – говорить директорка ліцею Надія Семенюк. – Зараз дітей трохи менше. Але село живе, село розвивається. Наш навчальний заклад також розвивається».

«У Бірках завжди багато дітей. Це багатодітне село, то ж зараз вже менше. Були класи по 30, по 32 учні, – каже вчителька української мови Надія Нестерук. – Як мовникові, то важко, бо зошитів багато. В нас діти хороші, вони стараються, працьовиті».
«Своє село люблю, звісно. Є різні люди, але це дуже цікаво – в такому селі народитися», – зізнається одинадцятикласниця Оксана Шворак.
За словами старости Світлани Костючик, зараз у Бірках 1600 жителів. Серед них – понад 190 матерів, які мають п’ятеро і більше дітей. 58 сімей, в яких виховується троє і більше дітей, мають статус багатодітної.
«В кожній родині ще у 90-х роках було 10 і більше діток. По 15, 17 навіть було дітей. Народжували, бо любили дітей. Діти – то найкраще, що є у світі. Так казала моя бабуся, в якої було теж 11 дітей. Ну й гордилися тим, що багато дітей. У свій час наше село було занесено в ЮНЕСКО», – говорить Світлана Костючик.

Торік у Бірках народилося 15 дітей, цього року – семеро немовлят. За словами старости, дитсадок у селі відвідує 42 дитини, у черзі – ще 26 малюків.