Три роки розлуки з братом: на «Ягодині» зустріли 16-річного хлопця, якого проти волі вивезли до Росії
18 червня через пункт пропуску «Ягодин-Дорогуськ» в Україну повернули з російської депортації 16-річного Святослава Тищенка з Лисичанська Луганської області.
На Волині хлопця зустрів його рідний брат, 26-річний Ілля Тищенко. Як розповів Ілля, з братом востаннє бачилися три роки тому, але підтримували зв’язок онлайн, пише Суспільне.
Над поверненням хлопця в Україну працювала команда Української мережі за права дитини разом з Міністерством закордонних справ України та Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та дипломаті.
Святослав — сирота. Після окупації рідного міста Лисичанська тітка вивезла його в Росію, хоча хлопець був проти цього. Зі слів підлітка, весь час, поки перебував там, мріяв повернутися до рідного брата Іллі. Також хлопця є рідна сестра Анна, яка живе в Одесі.
“Стало легко на душі, нарешті моя рідна країна”, — так про повернення в Україну з першими емоціями після перетину міжнародного пункту пропуску “Ягодин” говорить Святослав Тищенко.
“Я вдома і, навіть, легше стало дихати. Я, коли побачив брата, сказав, що сильно люблю, сильно засумував. Більше його ніколи не відпущу, буду з ним завжди”, — зазначив Святослав.
Підліток розповів, що в Росії тітка віддала його у місцеву школу у Воронезькій області. Діти зустріли Святослава з образами та погрозами.
“Тиждень був суцільним пеклом, мене сильно булили, ображали. Мене брат виховав таким, щоб я ніколи не відступав, тільки ішов вперед. Мене хотіли зламати, але їм не вдалося і мене почали поважати, і перестали мене трогати. Силою мене утримували. Я дуже просив, щоб мене відвезли назад — казали чекати 18 років”, — сказав Святослав.
Старший брат Ілля з 2020-го — у лавах Збройних сил України.
Під час повномасштабної війни у боях біля Куп’янська, зазначив чоловік, отримав складне поранення, втратив частину ноги й нині має протез.
Старший Ілля Тищенко завжди піклувався про меншого брата, допомагав, а коли дізнався, що тітка вивезла малого в Росію — постійно працював над тим, щоб повернути його додому.
“У нетверезому стані мені тітка сказала, що нікуди вона його не повезе і до 18 років він там, можна сказати, як заручник. Ми щодня спілкувалися, що його оточує, як він почуває себе душевно чи все в нього добре. Я можу сказати, що він дуже виріс в емоційному стані”, — сказав чоловік.
Шлях Святослава додому, в Україну, тривав чотири доби, розповіла представниця громадської спілки “Українська мережа за права дитини” Анастасія Халіулова.
“Якщо зараз у голові перебрати усі випадки повернення, то це був найскладніший випадок, бо це були найдовші переживання, найбільше залучено осіб, які допомагали нам у поверненні”, — зазначила співкоординаторка проєкту “Шлях додому”.
Анастасія Халіулова додала: наразі відомо про понад 19 тисяч депортованих дітей з України до Росії, їхній громадській спілці вдалося допомогти повернути додому більш як 200 дітей.
