У Нововолинську досліджують розколоту навпіл двобічну ікону 

У Нововолинську досліджують двобічну ікону кінця XVІІІ століття, яка через вік розкололася на дві частини. Раніше її використовували у храмі, як виносну ікону.

Про це Суспільному розповів історик, провідний науковий співробітник Нововолинського історичного музею Юрій Велінець.

Дошки з релігійними зображеннями на дослідження передав місцевий мешканець Нововолинська. Ікона 15 років зберігалася у його сарайчику, але, зі слів історика, власник не може пригадати, як вона опинилася у його володінні.

«Я не зміг його розпитати. Каже, що знав про неї, але воно все забувалося, захаращувалося. Нещодавно перебирав речі, помітив її й було шкода викидати. Він звернувся до однієї людини, а та до мене, щоб науково її опрацювати», – сказав Юрій Велінець.

Він припускає, що образ міг привезти з Полісся хтось із рідних, або ж хтось з місцевої громади передав її на зберігання під час великих ліквідацій церков, які проводили комуністи.

«Видно, що вона була вміщена в презентабельний кіот, зроблений, можливо, з дерева, або з інших матеріалів. Може, вона була надзвичайно шанована в певній громаді. Це точно не та ікона, яка буде висіти в кожному будинку, як масово поширена ікона», – додав історик.

Наразі встановити у якому храмі її могли застосовувати та інші деталі її походження не вдалося.

Оособливості знайденої ікони

«Ікона використовувалася не просто щоб повісити на стіні, а мала спеціальну окрему нішу, і під час хресних ходів виносилася так, щоб люди могли побачити обидві сторони. Виносні ікони старалися виконати якомога професійніше, тому що вони презентували громаду», – пояснив Юрій Велінець.

Як розповів дослідник, на одній стороні зображений біблійний сюжет «Новозавітна Трійця», що зображує Бога-Отця, Ісуса Христа та Святого Духа, що сходить з неба. З іншого боку – «Благовіщення Пресвятої Богородиці». Історик зауважив, що у XVIII столітті більшість храмів належали Українській греко-католицькій церкві, а стилістика живопису мала проєвропейський характер.

«Зображення святих іноді виконувалися в манері взятих за основою з Європи. Наприклад, тут є образ ангела в іконі «Благовіщення Пресвятої Богородиці». Він є ознакою не суто православних, східних традицій, а більш європейських», – зазначив він.

Водночас для тієї епохи, у храмах не були поширені сюжетні композиції «Новозавітної Трійці», тому ця знахідка викликає інтерес, сказав історик.

Юрій Велінець додав, що навколо кожного зображення є прихований текст, що відображає ікону. На боці з образом Пресвятої Богородиці вдалося розшифрувати фразу «Радуйся, благодатна, Господь з тобою». Текст з іншого боку важко прочитати через покриття лаком, що з роками потемнішав.

Що буде з іконою після реставрації

На сакральній знахідці є потертості, але не настільки кардинальні, щоб заявити, що неможливо відновити образи, сказав історик. Зокрема, наголосив, що лики святих, основні елементи ікони та гама кольорів збереглися, а мінімальні втрати можна відновити під час реставрації.

«Більше постраждала ікона Благовіщення, бо вона, напевно, стояла частіше обличчям до людини, тобто вона більш запилена. А «Новозавітна Трійця», напевно, стояла стороною до стіни, тому у кращому стані», – оцінив стан реліквії дослідник.

Для відновлювальних робіт Юрій Велінець звернувся до Харківської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України.

Опісля реставрації планує зберігати ікону в експозиції Нововолинського історичного музею. Він підкреслив: оскільки ікона двостороння, потрібно підібрати відповідний формат кріплення та місце для нового артефакту, щоб відвідувачі мали змогу оглянути його з усіх боків.