Красуня БУГу: майстриня-бровистка Діана Ткачук про улюблену справу, внутрішню гармонію та рецепт щастя
У рубриці «Красуня БУГу» знайомимо вас із 24-річною Діаною Ткачук , яка проживає у Нововолинську, а родом із Донбасу. Дівчина працює майстром-бровистом, веде активний спосіб життя та живе за внутрішніми відчуттями.
Діана обрала для себе професію, у якій може поєднати творчість із живим спілкуванням. Саме можливість постійно вдосконалюватися та працювати з людьми мотивує її найбільше.
«Моя справа поєднує творчість, спілкування та постійний розвиток, і саме це мене найбільше надихає».
У вільний час дівчина віддає перевагу активному відпочинку. Любить спорт, прогулянки та будь-які заняття, які допомагають відновити сили й зарядитися енергією.
Водночас Діана зізнається, що не звикла жити за чіткими шаблонами чи правилами. Найкращим орієнтиром для неї залишаються власні відчуття.
«Я не живу за правилами — я живу за внутрішніми відчуттями».
Окрему увагу дівчина приділяє турботі про себе. Вона переконана, що гарний вигляд — це насамперед результат щоденних звичок, а не разових зусиль.
«Для мене догляд за собою — це маленькі щоденні звички, які ведуть до результату: якісний сон, рух, збалансоване харчування, відпочинок і турбота про себе».
На запитання про щастя Діана відповідає впевнено. Каже, що відчуває себе щасливою, адже займається улюбленою справою, має можливість розвиватися та цінує людей, які завжди поруч.
«Для мене щастя — це внутрішній спокій, улюблена справа, можливість розвиватися та люди, які поруч. Саме сім’я і близькі наповнюють моє життя особливим змістом».
Наостанок Діана поділилася порадою, яку вважає важливою для кожної дівчини. Вона переконана, що варто цінувати себе та не витрачати енергію на людей, які не поважають ваші почуття й особисті кордони.
«Не витрачайте свій час, сили та енергію на тих, хто не поважає вас, ваші почуття та ваші кордони. Обирайте людей, поруч з якими ви відчуваєте спокій, взаємність і повагу. Бо там, де вас по-справжньому цінують, не доводиться виборювати увагу чи доводити свою цінність».
Хто це пише? Хто за це платить? Люди працюють на підприємствах міста, часто в тяжких умовах в такий час,де про них? а тут цілі простині з “бровистками”
Атілла, браво!
Чому наприклад не пишете про працю в АТБ.В яких умовах люди працюють, по12 годин і більше.Руки, плечі дівчата зривають затарюючи полиці.І яка там офігенна мотивація спілкування з людьми.Тормозки інколи додому приносять бо поїсти 20 хв немає часу за день.До речі сьогодні день торгівлі.Вітаю всіх хто не втік а працює і забезпечуює населення продуктами під час війни.
Кому ці мавпи потрібні.