Майже 30 кілометрів пішки: на Волині зустріли жінку, яка втекла з окупованих Олешок
На Волині волонтери зустріли жінку, якій вдалося залишити тимчасово окуповані Олешки. Щоб дістатися до безпечної території, вона провела в дорозі три дні та майже 30 кілометрів подолала пішки.
Про це інформують на сторінці БФ «Карітас Волинь».
Пані Алла (ім’я змінене) розповіла, що вирішила залишити місто після того, як почула про можливе мінування дороги.
«Коли я почула, що росіяни хочуть замінувати дорогу, я побігла додому, зібралася і зразу пішла, поки ще можна. На наступний день чула, що вже таки замінували», – згадує жінка.
Вибратися з окупованої території їй вдалося через гуманітарний коридор на пункті пропуску «Доманове». Загалом дорога тривала три дні, а тисячі кілометрів шляху доповнилися майже 30 кілометрами пішої дороги.
За словами пані Алли, дорогою люди намагалися не розходитися та чекали одне на одного. Разом із нею виїжджав сусід, який супроводжував маломобільну матір і ніс валізи. Уже після прибуття до волонтерів жінка постійно цікавилася, чи вдалося їм також дістатися безпечного місця.
До виїзду пані Алла продовжувала жити у своєму будинку в Олешках, хоча він зазнав значних руйнувань. Російський обстріл пошкодив спальню: обвалилася стеля, вибило вікна, а згодом приміщення залило дощовою водою.
Жінка також намагалася стежити за покинутими будинками знайомих. Щоб створити враження, що оселі не порожні, вона залишала на подвір’ях своїх собак.
Загалом пані Алла доглядала за 12 власними собаками, а інколи тварин ставало ще більше.
Під час підриву Каховської ГЕС жінка саме вирушила по корм для тварин, коли вода почала швидко прибувати. На зворотному шляху вона потрапила у сильну течію.
«Мене врятувала висока туя», – згадує пані Алла.
Тоді жінка серйозно травмувала праву руку. Вона називає її своєю «робочою», однак повністю відновити руку досі не вдалося.
Окремою проблемою в окупованих Олешках залишається нестача продуктів. Пані Алла розповідає, що навесні російські військові обстріляли допомогу, яка прямувала до міста. Згодом вдалося організувати велику поставку продуктів до одного з місцевих магазинів.
«Вони стріляли просто в радіатори, щоб авто не доїхали», – розповідає жінка. Після цього російські військові пограбували автомобілі, а місцеві мешканці пізніше намагалися забрати те, що залишилося.
Через відсутність нормального постачання придбати їжу було майже неможливо. Люди виживали завдяки власним запасам та продуктам, які вдавалося знайти. У господарстві пані Алли залишалися кілька качок та індичка.
Щоб оплатити дорогу, жінці довелося продати свою індичку.
«Індичку продала, щоб були гроші на дорогу. Така ручна була», – каже вона.
Шукаючи траву для качок, пані Алла знайшла занедбаний город, де збирала помідори й огірки. Згодом натрапила на погріб із консервацією та олією. Ці продукти допомогли їй протриматися в окупації.
«Я переварювала ці старі закрутки. Що варила собакам, те і їла сама», – розповідає жінка.
Після виїзду з Олешок пані Алла найбільше сумує за своїми собаками, яких не могла забрати із собою.
Після тривалої дороги жінку зустріли працівники БФ «Карітас Волинь» на пункті пропуску «Доманове». Звідти транспорт фонду доправив її до транзитного центру в Ковелі. Там волонтери допомогли пані Аллі придбати квиток, щоб вона могла вирушити до доньки.
