Повернувся з війни та започаткував власну справу: як ветеран Віктор Когуц із Човниці розвиває ягідний бізнес на Волині (відео)
Ветеран АТО із села Човниця Луцького району Віктор Когуц після поранення на фронті у 2014 році разом із родиною створив власне ягідне господарство. Нині на гектарі землі він вирощує лохину, полуницю та малину, а за десять років перетворив захоплення на сімейний бізнес, до якого долучаються рідні та сезонні працівники.
Історію Віктора Когуца показало Суспільне Луцьк, розповівши, як після війни чоловік зміг знайти нову справу, яка стала не лише джерелом доходу, а й способом відновлення та розвитку сімейної справи.
Після повернення з війни ветеран АТО Віктор Когуц знайшов себе у фермерстві. Разом із дружиною та родиною він розвиває ягідне господарство у селі Човниця на Волині.
Як розповів чоловік, вирощувати лохину він почав ще у 2016 році, коли придбав кілька десятків кущів для експерименту. Уже за рік родина закупила посадковий матеріал для більшої плантації, а навесні 2019 року засадила основне поле.
Нині господарство займає близько одного гектара, з яких приблизно 60 соток відведено під лохину. Тут росте близько 1700 кущів. Крім цього, сім’я вирощує малину, полуницю, саджанці, а також овочі.
Віктор Когуц каже, що синій колір ягоди ще не означає, що вона готова до збору.
«Синій колір ягоди — це ще не ознака стиглості. Інколи, залежно від погоди, їй треба ще навіть до тижня повисіти, щоб набрати цукрів, солодощів і змінився смак», — розповідає фермер.
За словами ветерана, лохина потребує постійного догляду: спеціального кислого субстрату, регулярного поливу, правильного обрізання та підживлення. Під час плодоношення на плантації не використовують пестицидів — лише біологічні препарати. Для якісного запилення щороку закуповують голландських джмелів, також на господарстві є осмії та бджоли.
Ягоди збирають виключно вручну. Після цього їх перебирають, сортують та реалізовують через магазини, фермерські ярмарки, кондитерські й оптових покупців.
Втім, попри високі ціни на лохину, фермерський бізнес не завжди приносить великі прибутки.
«Ціна на ринку висока, але й витрати дуже великі — на догляд, добрива, логістику та ручний збір. Якщо ціна майже не змінюється роками, а витрати зростають, то заробляти стає дедалі складніше», — говорить Віктор Когуц.
До роботи на полі долучається вся родина. Дружина допомагає після основної роботи, донька займається сортуванням ягід, підтримують також мама та родичі. Сам господар жартує, що через це знайомі вже бояться приїжджати в гості.
Сезон збору лохини зазвичай триває близько двох місяців, однак його тривалість залежить від погодних умов. Найбільшими ризиками для господарства залишаються весняні заморозки та інші погодні явища, які можуть знищити значну частину врожаю.
«У наш час усе ризиковано робити, а фермерство — особливо. Погода може буквально за кілька днів знищити весь урожай, над яким працював цілий рік», — зазначає ветеран.
