Коли лікар допомагав пораненому, то куля настигла і його, – волинський боєць
Росія воює без правил, але там є добрі люди, яких змушують йти війною на наш народ.У цьому переконаний учасник АТО, боєць 24-ої Яворівської механізованої бригади Микола Глум, уродженець села Озденіж Рожищенського району.
На думку солдата, потужна російська інформаційна пропаганда «деформує» свідомість російських військових, – повідомляє інформаційне агентство Волинські новини.
Коли вони потрапляють на Україну, то більшості з них «відкриваються очі», але вони коряться військовому наказу.
Зі слів 24-річного Миколи, зовсім інша справа з найманими бойовиками, які за гроші ладні зробити будь-що.
Микола Глум, як солдат-контрактник, на Схід потрапив одним з перших. Спочатку їхня бригада пройшла посилені навчання на Сумщині, а вже в квітні стояли на блокпостах. Згодом – військові дії на Луганщині та Донеччині.
Важкими згадками лягла на душу солдата зачистка міста Ямпіль, де загинули перші побратими, серед яких командир батальйону Віктор Ляшенко, який був для солдатів взірцем героїзму, відданості Батьківщині та обраній справі.
Надзвичайно вразила патріотично налаштованого західника і зустріч з полоненим сепаратистом у селі Маньки. З вигляду – звичайний собі чоловік. Думалось, повірив в обіцянки кращого життя в ДНР чи ЛНР. Так ні ж! Виявилось, що це мешканець Умані. Значить, за обіцянку отримувати кругленьку суму в доларах щомісяця погодився воювати проти своїх. Та ще й підсміювався, що про всі пересування українських військ їм повідомляли завчасно.
Мовляв, от вам і військова таємниця, і вірність обов’язку.
Та не тільки продажність вищого військового керівництва до болю ранить серце солдатові. А загалом політика держави щодо забезпечення армії.
“За одяг, взуття, амуніцію, харчування ми насамперед вдячні волонтерам. Неодноразово отримували допомогу і від Рожищенської Самооборони, тому дякую кожному мешканцю нашого району за підтримку. Бо без народу армія – просто недієздатна”, – говорить Микола Глум.
Згадує хлопець і так зване перемир’я, після якого в сепаратистів і зброї побільшало, і професійних вояків.
Одним словом, східна сусідка воює без будь-яких правил та обмежень. Доказом цього, зі слів бійця, є ще одна ситуація. Каже, якось вивозив поранених з Лисичанська. Поряд з військовою машиною, прикриваючись бронею БМП, пересувалась, даючи відсіч, піхота. Поранили кулеметника. Коли лікар ( з усіма розпізнавальними знаками представника медслужби) хотів пересунути пораненого. Куля настигла і його. А це грубе порушення Женевських конвенцій, затверджених на міжнародному рівні.
Захищаючи цілісність України, а саме так розуміє свою місію перебування на Сході вояк, довелося побачити усякого. Адже війна, зі слів Миколи Глума, – не для слабкодухих.
Понад місяць довелося Миколі оговтуватись після осколкового поранення в голову у військових шпиталях Харкова та Луцька. Вже й термін підписаного контракту закінчився. Та вже з 1 листопада Микола Глум з побратимами знову стануть на захист України, бо добре розуміють, що відстоювати рідну землю, обов’язок кожного, хто називає себе патріотом.
