83% українців хочуть, щоб українська була єдиною державною мовою
За надання державного статусу російській мові до війни виступали майже чверть, а сьогодні – лише 7%. Про це свідчать результати соціологічного опитування, яке провела група «Рейтинг».
Опитування провели 19-го березня, повідомляє Суспільне.
Думка, що українська мова має бути єдиною державною, домінує в усіх макрорегіонах, вікових та мовних групах. На думку аналітиків, на ставлення до статусу мови вплинуло безпрецендентне єднання суспільства на тлі війни з росією.
«У мирний час за надання статусу державної російській мові традиційно виступали мешканці півдня та сходу. Але навіть у цих регіонах таких була лише третина, а сьогодні їхня кількість зменшилась майже вдвічі», – пишуть соціологи.
Міф про «мовну проблему»
Більшість, а саме 67% респондентів вважають, що ніяких проблем між україномовними та російськомовними громадянами в Україні не існує.
При цьому 19% вважають, що мовна проблема існує, але вона не є настільки важливою, й лише 12% вважають, що це питання є загрозою для внутрішньої безпеки.
Аналітики зазначають, що тези про наявність проблеми у мовній сфері є популярними не серед російськомовного населення, а саме у західних регіонах, де українська домінує в усіх сферах.
Також, згідно з попереднім дослідженням, лише 2% українців вважають, що росія прийшла захищати російськомовних громадян України – «цей міф українці не прийняли», пишуть у «Рейтингу».
Рідна мова
За останнє десятиліття спостерігається стала динаміка зростання кількості тих, хто вважає українську мову рідною: з 57% у 2012 році до 76% у 2022 році. Російська за 10 років втратила з 42 до 20%.
Аналітики зазначають, що мовна самоідентифікація та мова в побуті – це дві різні площини.
«Можемо констатувати стале зменшення російськомовного сегмента українців: у 2012 таких респондентів було близько 40%, наприкінці 2021 – 26%, а на початку війни – 18%. Натомість “перетік” російськомовних відбувається у сегмент “двомовних” (з 15 до 32%). Кількість тих, хто постійно користується лише українською вдома зросла незначно з 44% до 48%», – ідеться в дослідженні.
Процес переходу на іншу мову спілкування не є одномоментним і потребує певної адаптації, говорять дослідники.
«Сьогодні важливо, що дві третини тих, хто користується двома мовами у побуті готові найближчим часом перейти виключно на українську. Серед російськомовних – таких третина».
Аудиторія опитування – населення України віком від 18 років в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність – 1000 респондентів.
Метод опитування – CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95 – не більше 3,1%.
