Я за інвестиції в Україну, особливо польські, адже це наш братній народ, який простягнув нам руку допомоги, але маю ряд зауважень до інвестора сміттєпереробного заводу

Не лише як депутат Нововолинської міської ради та громадянин, а й як економіст і аудитор з багатолітнім стажем, виступаю тільки за те, аби були нові робочі місця, наповнення бюджету. Це і позитивно позначиться на благоустрої, адже будуть податкові надходження, і на демографічній ситуації, бо молодь не тікатиме світ за очі, щоб мати на хліб і до хліба. Однак чим більше слухаю пана Корнатовського, представника польського інвестора, тим більше у мене виникає думка, що не все так однозначно.

Ба більше – це невимовно потрібно в актуальних умовах, коли працюючі люди є ще одним фронтом, адже фінансування ЗСУ є важливим і не на всі витрати можуть надаватись кошти партнерів – такі вже реалії міжнародної політики.

Як представник нововолинців у міськраді виступаю за позачергову сесію, що і підтвердив своїм підписом під зверненням. Чому? У мене є ряд зауважень до пана інвестора, котрий не дуже чітко надає інформацію.

Так, на нашій найпершій зустрічі у грудні 2022 року , коли на дні депутата Роберт Корнатовський розповідав про біостабілізатор та показав готовий продукт, це все звучало та виглядало дуже привабливо.

Переробка зелених насаджень – це дуже добре! Це великий плюс! Всі ті, хто працюють біля землі, не можуть не погодитись, адже зілля треба кудись дівати? А траву скошену? А картоплиння? А зрізані гіляки, опале листя? Палити не можна, закомпостувати все не вийде, от і лишаться утилізація доступними методами.

На черговій зустрічі задаю питання про те, що ж перероблятиметься. І знову відповідь – зелені насадження і тільки вони. Потім цікавлюсь екологічною експертизою, адже це дуже важливо. Запевняє, що все буде, все обов’язково зроблять.

А от при аналізі документів бачу, що в повітрі може запахнути не дуже приємно…

Жителі нашого шахтарського міста і навколишніх сіл згадають вересень 2016 року , коли в одному із цехів колись могутнього заводу запрацювало підприємство із переробки пір’я та відходів від птиць. Особливо не могли натішитись тим “Екопротеїном” жителі мікрорайонів 5,15,6, бо до вже звичної хвойної кроноспанської ноти додався страшний ядучий сморід, від одних згадок про котрий вже робиться недобре. Завдяки втручанню нардепа Ігоря Гузя та нас, його помічників, а також небайдужих містян, вдалось позбутись такого нехорошого сусіда. І зустрівши у матеріалах “Мерріт груп” те, що вони будуть переробляти біовідходи отакого виду, мені стало, відверто кажучи, дещо дискомфортно.

Підсумовуючи, зазначаю для усіх своїх виборців: я був би готовий підтримати новий завод, якщо там була би переробка лише зелених насаджень і це все вказано в установчих документах. Однак чим більше слухаю пана Корнатовського, представника польського інвестора, тим більше у мене виникає думка, що не все так однозначно і що біля міста постане новий об’єкт промисловості, вельми подібний за впливом на довкілля на “Екопротеїн”.

Джерелом для публікації став пост Валерія Мниха у фейсбуці