Віра в медичну реформу в Нововолинську – “коту під хвіст”
Години ходіння по сімейним лікарям в Нововолинській лікарні – коту під хвіст, мамина віра у медичну реформу і зміни в цій галузі на краще – там же. Вона поверталася з поліклініки і плакала. У неї було багато пояснень відмови, емоційних звісно, серед яких і таке, що “люди поважного віку ні медикам, ні державі не потрібні”.
Моя мама як людина, яка бачила немало реформ на своєму життєвому шляху, вирішила і цього разу не пасти задніх і укласти декларацію з лікарем. Вона не любить відтягувати і озброївшись моїми настановами, прочитаними “підказками” від Уляни Супрун, почутими у новинах пунктами “я маю право”, вирушила у поліклініку в рідному для неї місті Нововолинськ.
Почалося все з того, що “треба взяти відкріпний талончик у свого участкового”. Далі усіх деталей не оповідатиму, бо це писати втомливо, а читати – і поготів. Усе ж, потрапивши до двох лікарок, потенційно сімейних, мама отримала відмову.
В першому випадку: “Ви не з мого участку, почекайте до початку липня або йдіть до свого участкового”. У другому випадку: “Подумайте добре, якщо запишетеся до мене, я до вас на виклики ходити не буду, бо ви не на моєму участку” (так, я знаю про слова дільниця і дільничий, але цитую мовою оригіналу).
Три з половиною години ходіння – коту під хвіст, мамина віра у медреформу і зміни в цій галузі на краще – там же.
Мої намагання дотелефонуватися на гарячу лінію Міністерство охорони здоров’я України два дні поспіль виявилися абсолютно марними. Номер 0-800-801-333 я і спросоння згадаю, але він відповідає короткими гудками, скільки його не набирай…
Для мами є №№ телефонів поліції та прокуратури. Спробуйте – і у вас вийде.
Так вийде, вийде додзвонитись, але толку з того буде мало.
Наші поліціанти вміють тільки по місту кататись о 5 ранку на модному джипі, та шукати бабусю яку треба вжарити.
Як не дивно, але виноватий у цьому не ВБ з ВЯ , а країна у якій живе кучка ідіотів.
Супрун винна, що десятиліттями мороз і Ко плекали гнилу нововолинську медицину???
По-перше є вибір серед лікарів, по-друге є органи які “вправлять мізки надто мудрим докторам” швидко і останнє, ми самі маємо активно долучатися і “допомагати” реформуванню самої гнилої галузі – медицини.
З понеділка і я походжу і виберу собі сімейного лікаря. Початок вже зроблено – потім все опишу,але вже можу сказати-проблема не в Супрун,вона робить все правильно,а от на місцях….далі буде.
Так от, Ольга,не все так печально-ніяких відкріпних талончиків не потрібно брати! Якщо Ви обрали собі лікаря,знаєте його прізвище-ідіть в кабінет з табличкою-ТУТ МОЖНА ОБРАТИ…. і все! Правда часу потрібно трохи потратити,бо приходять люди і не з одним паспортом,а на всю сім*ю. А якщо людина не знає якого лікаря їй вибрати,то працівники РАДЯТЬ походити по кабінетах,поспілкуватись з лікарями.Результатом такого спілкування і є талончик,який підтвержує,що між пацієнтом і лікарем досягнута згода. Його достатньо показати при оформлені декларації. Не все так страшно і складно-головне в своїй голові навести спочатку порядок і не робити з усього проблеми,їх в медицині і так достатньо.