Щорічний традиційний передноворічний срач по-володимирськи

6-го грудня відбудеться відкриття ялинки у парку Слав‘янському. Щось нове? Ні. Погане? Ні. Доречне зараз? Так.

Спробую пояснити чому.

Ялинку прикрашають не для п’янок і «хороводів» тьоток і дядьків навколо неї. А для дітей. Для тієї малечі, яка не виїхала з батьками у прекрасний Відень або Німеччину, Італію, Францію, де новорічні та різдвяні свята відзначають з усіма помпезностями. Для дітей, які щодня лопотять у дитсадки і школи, а потім сидять у підвалах під звуки повітряної тривоги. Невже вони не заслуговують на клаптик тих радощів, яких позбавили орки?

Люди, при всій повазі до живих, котрі втратили рідних на війні, і загиблих, ялинку прикрашають для НАШИХ дітей, зокрема дітей, батьки яких воюють, або загинули. Мені особисто все одно, чи буде вона чи ні, бо я не маю малих дітей. Але вони є в інших.

Тож не робіть проблеми там, де її не повинно бути. У нас не зелене дерево винне у війні і крадіжках на крові, а інші персонажі. А діти заслуговують на ті радісні моменти, яких у них не так вже й багато.

Матеріалом для публікації став пост Жанни Білоцької у фейсбуці.