До уваги мешканців громади, які вважають, що перейменування бюрократично ускладнить життя людей

Як депутатка Володимир-Волинської міської ради голосувала за початок процедури перейменування міста, оскільки підтримую повернення історичної назви. Вважаю цей процес цілком нормальним і правильним.

В соцмережах багато дописів про те, що в нас і так забагато проблем, що ліпше би асфальтували щось чи ремонтували. Усі ці люди розписуються у любові до міста, бо хочуть бачити його кращим. В той же час також хочеться бачити його справжнім – таким, яким воно є, яким мало би бути.

Володимир-Волинський – назва, дарована окупантами. Факт збереження назви, яку лишили у спадок з часу радянської доби – неприпустимий, це свого роду рудимент на карті сучасної України. Це ніби ще одна вулиця Леніна. У той же час Володимир – давнє, тисячолітне місто, місто князів, місто легенд, згадане в літописах та документах, місто-музей, місто, про яке читають, яке вивчають науковці.

Пріоритетним напрямком в нашій громаді є розвиток туризму. Вважаю, що навіть сам факт відновлення історичної міста може зацікавити потенційних туристів, їм буде цікаво дізнатися, чому місто змінювало свою назву і що ж тут є такого особливого.

Моя робота напряму пов’язана із документами, адже працюю в ЦНАПі. Розуміючи весь тягар відповідальності за голос на сесії, до питання зміни назви підійшла грунтовно. Самостійно вивчала всі аспекти щодо зміни установчих документів.

І що я можу сказати? По-перше, місце реєстрації (так звану «прописку») та відмітку в паспорті змінювати не прийдеться. Чому? Тому що зміна назви міста не є зміною місця проживання. Перереєстрація місця проживання особи може відбуватися під час заміни паспорта, вклеювання нових фотокарток, зміни прізвища тощо, тобто коли в особи виникає потреба.

Щодо внесення змін до правовстановлюючих документів на нерухоме майно зазначу наступне: законодавством України не передбачено обов’язку власника вносити зміни до правовстановлюючих документів (свідоцтва про право власності, свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу, договору дарування тощо) у зв’язку з перейменуванням міста, в якому знаходиться об’єкт нерухомого майна, тому вони залишаться чинними та не потребуватимуть заміни чи отримання нового правовстановлюючого документа.

У той самий час, з власної ініціативи або у разі необхідності (продаж, дарування тощо) власник майна (в тому числі земельної ділянки) має право самостійно звернутись до органу державної реєстрації прав на нерухоме майно з заявою про внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у зв’язку із зміною міста.

Не потрібно боятися змін. Для того, щоб призвичаїтись до нових назв потрібен час, хоча нам і призвичаюватися не потрібно, бо й так мало хто сьогодні називає повну назву міста.