Блокада торгівлі російським вугіллям – на користь Україні!

Прочитав в ЗМІ заяву народного депутата України Андрія Геруса, що Блокада шкодить Україні. Перш за все хочу подякувати пану Герусу за допомогу в проведенні блокади торгівлі з окупантом 2017 року. Тоді він повністю підтримав наші вимоги енергетичної незалежності України. Зараз його позиція змінилася. Хочу аргументовано пояснити свою позицію.

1. Хто почав Блокаду- ветерани і шахтарі міста Соснівка Львівської області 23 дня назад.

2. Чому – тому що побачили в своєму шахтарському регіоні вагони з російським вугіллям які прямували на Червоноградську Центральну збагачувальну фабрику.

3. Хто підтримав Блокаду? Львівська, Тернопільська, Хмельницька, Київська обласні Ради зробили офіційні звернення до керівництва країни з підтримкою блокади. Місцеві органи самоврядування – Червоноградська міська, Сокальська районна, Сосновська міська ради, ДП ЛьвівВугілля і шахтарські профспілки регіону також підтримали. Я як громадянин України приєднався через тиждень. Таким чином Блокаду проводять не «люди Семенченка», а місцеві ветерани АТО / ООС і українські шахтарі. Маю честь допомогати.

4. Які вимоги блокади: заборонити торгівлю вугіллям з країни агресора на законодавчому рівні. Припинити фінансування російської вугільної галузі і вкладати гроші в розвиток державної вугільної галузі України. Мы чекаємо план заходів і чіткі терміни, коли Україна відмовиться від рос вугілля. Передати Червоноградську збагачувальну фабрику в державну власність. Розслідувати побиття учасників блокади 21 вересня 2019 року спецназом національної поліції.

Пропозиції фахівців вугільної галузі та профспілок як це можна зробити готові внести.

Наша мета – змусити українську владу нарешті звернути увагy на українську вугільну галузь і домогтися енергетичної незалежності України під час війни. Це мета профспілок, керівництва та колективів державних вугільних підприємств, депутатів обласних, міських, районних рад.

Я радий що нарешті замість силових аргументів до нас стали застосовувати аргументи публічної дискусії. Але вона повинна будуватися на фактах. А факти говорять що під час війни нашу енергетичну незалежність на закупівлі у агресора не побудуєш. І треба розвивати своє. Хоча б на 28 рік української незалежності.

Ми чекаємо план заходів і чіткі терміни, коли Україна відмовиться від рос вугілля.

В очікуванні подібного плану роблю кілька пропозицій від шахтарів і працівників збагачувальної фабрики.

1. Якщо Уряду не вистачає вугілля марки Г то можна провести розслідування і з’ясувати з якої причини і хто «забув пиж в системі охолодження Хмельницької АЕС». Саме цю причину пан Герус вказує в якості відправної точки, після якої «автоматично зупинився блок Хмельницької АЕС і знадобилося замістити дефіцит електроенергії» закупівлею російського вугілля у країни агресора. Звичайно ж все це було забуто випадково. Але періодичність цих «випадковостей» явно вимагає проведення розслідування.

2. Якщо Уряду не вистачає вугілля марки Г то його тимчасово можна закуповувати в Польщі або в будь-якій країні світу яка не воює з Україною.

3. Якщо Уряду не вистачає вугілля марки Г то можна запропонувати ДТЕК Ахметова припинити гнати на експорт електроенергію, на вироблення якої витрачається кількість Українського вугілля порівнянна з кількістю дефіцита. Аргумент «Не цивілізовано забороняти» – не аргумент. Хіба торгувати з ворогом під час війни в якій гинуть українці – цивілізовано? Фінансувати вугільну галузь агресора – цивілізовано?

4. Наступне. Пан Герус пише що «високий рівень золи не дозволяє спалювати вугілля Львівського і Волинського вугільного басейну на ТЕС». І тому нібито необхідно змішувати наше вугiлля з російським. Нагадую пану Герусу, що операція з видалення негорючих частин з гірської маси називається «збагачення». Фабрика в Червонограді називається «збагачувальна». Тому якщо ви спробуєте не “змішувати” вугілля країни агресора з українським вугіллям, а збагачувати українське вугілля, то його приймуть на будь-якій українській ТЕС. Вони під це вугілля і будувалися.

Я можу вказати ще масу прикладів як уряд може покрити дефіцит електроенергії не починаючи фінансування вугільної галузі країни агресора. Але пан Герус все це знає. Та це й не мій обов’язок. Все це позиція профільних профспілок, колективів державних вугільних підприємств, депутатів обласних, міських, районних рад. Але це все пожежні методи. ГОЛОВНЕ – фінансувати державну вугільну галузь не за залишковим принципом, а вкладати гроші в нове обладнання шахт, запустити ті шахти які давно стояв готові, але десятиліттями не запускаються і уявити нарешті що такої країни як РФ не існує на карті світу. Забудьте про її вугілля. Мы чекаємо від Уряду плану заходів і чіткі терміни, коли Україна відмовиться від нього.

А поки блокада триває. Тому що наша мета – змусити українську владу нарештI звернути увагy на українську вугільну галузь і домогтися енергетичної незалежності України під час війни. Хоча б на шостий рік.

Слава Україні!

Джерело: дописи Семена Семенченка у фейсбуці.