Без пробудження таких феноменів, як патріотизм, обов’язок, совість навряд чи можна розраховувати на поліпшення ситуації в нашій державі
Національно-патріотичне виховання дітей та молоді – це комплексна системна і цілеспрямована діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім’ї, освітніх закладів, інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави. Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, України, держави, нації.
В умовах українських реалій, коли Україна ціною життя Героїв Небесної Сотні, зусиллями українських військових, добровольців, волонтерів відстоює свободу і територіальну цілісність, пріоритетного значення набуває національно-патріотичне та військово-патріотичне виховання молоді. Цілі покоління українців були виховані в дусі відчуження від рідної землі та національного самозречення. В нас формували почуття національної меншовартості, покривдженості, комплексу неповноцінності, навіювали переконання в перевазі «старшого брата».
Навмисне поширення російськомовної літературної та музично-пісенної продукції, висвітлення неправдивої історії, висміювання українського характеру і традицій формувало явище етноциду. Наш народ намагалися позбавити усіх ознак культурної та духовної самостійності. Сьогодні єдиний шлях повернення державності – громадянсько-патріотичне виховання молоді. Патріотизм у сучасному розумінні – це відчуття того, що в моєму місті, в моєму закладі освіти, державі мене стосується, що залежить від мене і що я зможу змінити. Я – творець майбутнього своїх дітей і онуків.
Патріотизм – це одна із якостей людського характеру. Він, подібно до любові, керує людською свідомістю, заставляючи робити великі і малі вчинки в ім’я своєї громади. Патріотизм – величний вияв нескінченної любові до рідного краю. Патріотизм, як і честь, виховує великих, сильних людей, які не рахуються з ціною свого життя й здатні пожертвувати ним заради рідної землі.
Патріотизм породжує впевненість у собі, волю в перемогу, віру в свою націю, свій народ, він перетворює звичайну людину в безстрашну машину, яка не відчуває страху і болю, йдучи впевнено та безстрашно до своєї мети. Тоді мета патріота стає метою усього народу. Патріот живе в єдності зі своїм народом, він живе своїм народом, адже життя народу стає його життям.
А що ж таке патріотичне виховання? Патріотичне виховання – це планомірна виховна діяльність, спрямована на формування у вихованців почуття патріотизму, тобто доброго ставлення до України. Таке виховання включає розвиток любові до своєї країни, національної самосвідомості й гідності; дбайливе ставлення до рідної мови, культури, традицій; відповідальності за природу; потребу зробити свій внесок у долю України; інтерес до міжнаціонального спілкування; прагнення праці на благо рідної країни, її народу.
На сучасному етапі розвитку України, коли існує пряма загроза денаціоналізації, втрати державної незалежності та потрапляння у сферу впливу іншої держави, виникає нагальна необхідність переосмислення зробленого і здійснення системних заходів, спрямованих на посилення патріотичного виховання дітей та молоді – формування нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей: – повага до національних символів ( Герба, Прапора, Гімну України); – участь у громадсько-політичному житті країни; – повага до прав людини; – верховенство права; – толерантне ставлення до цінностей і переконань представників іншої культури, а також до регіональних та національно-мовних особливостей;- рівність усіх перед законом; – готовність захищати суверенітет та територіальну цілісність України.
Патріотичне виховання у нашому навчальному закладі здійснюється під час проведення навчальних занять, через систему виховних заходів, гурткову роботу, проведення екскурсій, написання науково-дослідницьких робіт. Класні керівники у своїй роботі керуються Конституцією України, Концепцією Національно-патріотичного виховання, Національною програмою «Діти України», нормативними документами, наказами, розпорядженнями Президента України, Міністерства освіти і науки, обласного та міського управління освіти.
Провідна роль у вихованні молоді належить українській мові як духовному стержню нації. Рідна мова – найважливіший засіб патріотичного виховання. Вона була і є важливою сферою впливу на національну свідомість молоді. Розуміння здобувачами освіти процесу повернення до рідних коренів, витоків українства, національного самоствердження і саморозвитку вже є проявом патріотизму.
Учнівська молодь має усвідомити, що без оволодіння державною мовою неможливо стати повноцінним громадянином своєї держави, патріотом України та й просто інтелігентною людиною, кваліфікованим спеціалістом будь-якої галузі господарства.
Актуальними сьогодні є думки І. Огієнка та В. Сухомлинського про те, що до найважливіших ознак нації належить рідна мова, а з нею витворена культура , яка стає душею нації, її духом. Зокрема, В. Сухомлинський зазначав, що в руках педагога слово є могутнім виховним засобом, яке здатне піднести, звеличити людину в її власних очах, утвердити її патріотичну свідомість і громадянську гідність, на все життя відкрити в її серці невичерпні й вічні джерела любові до своїх предків.
У закладах освіти велика увага приділяється збереженню і примноженню духовних цінностей, культурних національних традицій, шанобливому ставленню до української мови.
Свідченням цього є такі щорічні заходи, як тематичні вечори вшанування видатних українців, «Дні української писемності та мови», «Дні рідної мови», літературно-музичні композиції до дня народження Т.Г. Шевченка, Лесі Українки, А.Ю. Кримського, конкурси читців поезії, учнівських творчих робіт, дослідження родоводу, фольклору рідного краю. Учні щороку беруть участь в Міжнародному конкурсі знавців рідної мови імені Петра Яцика, мовно-літературному конкурсі учнівської і студентської молоді імені Тараса Шевченка, обласному конкурсі читців «Мій любий краю».
Великий виховний потенціал мають такі дисципліни як історія України, культурологія. Стрижневим моментом системи формування патріотичних якостей повинні стати історичні традиції перемог українського воїнства, самопожертва в ім’я захисту України. Знання і дотримання традицій народу не можливе без хорошого знання історії Вітчизни, а саме: доби Київської Русі, доби Козаччини, Другої світової війни. Особливого значення набуває ознайомлення з історією героїчної боротьби українського народу за державну незалежність протягом свого історичного шляху, зокрема, у ХХ-ХХІ століттях це ОУН, УПА, дисидентський рух, студентська Революція на граніті, Помаранчева революція, Революція Гідності.
Небайдужими залишають молодь історичні приклади прояву патріотизму однолітків (бій під Крутами, національний молодіжний рух в західній Україні, «живий ланцюг» на підтримку незалежності України у 1990 році, участь учнівської молоді в подіях Майдану та російсько-українській війні).
Живим прикладом мужності і героїзму є захисники України, що боронили країну в минулому і зараз обороняють нашу державу від російської агресії. Вчитель історії Поромівського ліцею Воробей Роман Миколайович (три роки і 6 місяців), вчитель фізичної культури Старолішнянського ліцею Ушаков Юрій Дмитрович захищали кордони нашої держави на сході України
У закладах освіти створені Дошка пам’яті випускників , які загинули героїчною смертю в битві за волю на східному кордоні України. Своєрідним протестом учнівської молоді на російську агресію стають патріотичний флешмоб «Єдина Україна», всеукраїнський захід «Марш єдності». Учнівська молодь постійно беруть участь у міських заходах вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні, загиблих воїнів на сході України. Окремої уваги заслуговує сучасна волонтерська діяльність освітян, учнівських колективі.
Увесь колектив долучився до акції збору медикаментів, теплих речей, продуктів харчування для воїнів. Дівчата та юнаки приготували великодні кошики, аби створити атмосферу домашнього затишку у військових окопах. Як відомо, велике починається з малого. Любов до України починається з любові до рідного дому, рідної малої батьківщини.
Педагоги організовують цікаві, змістовні екскурсії в Зимнівський Святогорський монастир, храми – історичні пам’ятки міста ( Успенський собор – храм, який пам’ятає навалу Батия і побудований 1160 року князем Мстиславом Ізяславичем.
У закладах освіти панує національний дух, усі урочисті заходи проводяться з використанням національної і державної символіки, українського традиційного одягу. Класні керівники на виховних годинах відкривають перед молоддю яскраві сторінки історії української держави, вчать розуміння і необхідності дотримання норм і принципів чинного законодавства України, поваги до прав і свобод інших людей, шанобливого ставлення до державних символів. Проведено виховні заходи « Українська державність: віхи історії», «Я-нащадок великих козаків», «Національні святині і символи моєї держави», «Конституція України: права і обов’язки», «І пливе наш синьожовтий шлях (історія символів України)», «Символіка України: минуле і сучасне».
Уже традиційними у закладах освіти стали тижні правових знань. Забезпечують формування у підростаючого покоління норм правової культури, поваги до Конституції, законодавства України, законів такі виховні заходи «Закон-єдиний для всіх», «Закон і право», «Право в нашому житті», «Кримінальна відповідальність неповнолітніх», «Роль Конституції в нашому житті», «Підліткова злочинність: джерела, характер і особливості». Педагогічний колектив спрямовує свої зусилля на виховання учнів у дусі патріотичного обов’язку, готовності до військової служби.
Патріотизм в Україні традиційно завжди мав духовні корені, насичені Православною вірою, яка вчить нас любити Батьківщину, як рідну матір, а якщо треба буде, то захищати її до останньої краплі крові.
Сьогодні, у час війни, нерідко спостерігаємо випадки відмови щодо виконання святого для кожного громадянина військового обов’язку. Тому, аби сформувати у молоді моральний фундамент патріотизму, щороку для учнів проводиться військово-спортивний змагання, виховні заходи для старшокурсників, що формують готовність юнаків до строкової військової служби: «Військовий обов’язок – справа честі кожного юнака», «Захист Батьківщини-святий обов’язок громадянина», «Ми – славні нащадки запорозьких козаків», «Славними шляхами Української повстанської армії», «Українська армія: історія і сучасність».
Розвитку інтересу до військової професії та служби в Збройних Силах України сприяють заходи до Дня захисника Вітчизни, Дня перемоги: зустрічі з учасниками бойових дій в Афганістані, воїнами-миротворцями, ветеранами Великої Вітчизняної війни; військово-спортивне свято «Козацькому роду нема переводу». Освітяни опікуються ветеранами, надають їм постійну допомогу.
Ми глибоко переконані, що робимо добру справу, адже якщо молода людина гарно знає культурні народні традиції, поважає і дотримується їх, дійсно любить свою Батьківщину, готова захищати її, то її важко уявити деградованим п’яницею, крадієм, розпусником або наркоманом, вона не може бути безсовісним бандитом, злодієм, убивцею. За характером така людина не може бути зрадником.
Щороку педагогами, учнями наводиться порядок в місцях захоронення вояків УПА, українських січових стрільців, учасників Великої Вітчизняної війни, воїнів російсько-української війни. Патріотизм складає найважливішу ціннісну основу будь-якого демократичного суспільства і виступає суттєвим внутрішнім мотивом для саморозвитку і розкриття всіх потенціальних соціальних можливостей в духовній, економічній і соціальних сферах життя суспільства.
Тому мета територіальної громади, освіти, культури на сучасному етапі – виховати молодь гуманною, творчою, відповідальною, з активною життєвою позицією, яка могла б реалізувати себе. Без пробудження таких моральних феноменів, як патріотизм, обов’язок, совість, почуття власної гідності, працелюбність навряд чи можна розраховувати на поліпшення ситуації в нашій державі Україна.
ай молодець ! з такими здібностями ніде не пропадеш. Кравчук мабудь такі статті писав, коли керував ідеологіею в ЦК КПУ… аж на сльозу пробило, згадуючи “Правду”…
“Національно-патріотичне виховання дітей та молоді…” – і далі можна не читати. Націоналізм і патріотизм – це взаємовиключні поняття.
О боженько.. Ну точно в якогось Кравчука сплагіатив
Надюшка, почни зміни в державі з того, шо піднімеш свою не саму худу сраку зі стільця і наведеш порядок біля своєї контори