<

Інші розділи
Віктор Марчак

А що ти зробив для екології в Нововолинську?

Цей запис опубліковано більш як рік тому
13:40 | 22.09.2020 / Погляд / /
10
/ коментарі 4

Таке питання дуже часто чую від знайомих, від колег з депутатського корпусу, навіть від звичайних перехожих. Сталось, що є очільником комісії при міській раді, котра займається питанням впливу на довкілля підприємств у Нововолинську.

Туди входять як колеги по мандату, так і працівники структурних підрозділів виконавчого комітету. Хотілось би дещо розповісти про діяльність комісії. Але це не буде звіт.

Кожного разу, коли приходив на засідання, поставала проблема – кворум. На жаль, більшість не змогла знайти час на те, аби виконувати покладені обов’язки. Не можу не відзначити Володимира Шаповала і Руслана Соловйова. Інколи виникає враження, що їм справді місто болить більше, аніж іншим. А де ж решта? Де?

У соцмережах часто закидають бездіяльність нашої комісії.

По-перше, наші можливості вельми і вельми обмежені. На жаль.

По-друге, всі ж в курсі, що у місті проблем з екологією нема? Як не чули? Про це відкрито заявляв неодноразово очільник міста, а всі процеси, які підіймають небайдужі – це інсинуації. Разом з тим, ми всі чудово розуміємо, що не все гаразд. Сморід, невтішна динаміка захворювань, соціальна напруга як ніщо інше сигналізують про те, що місто потерпає.

Брак політичної волі – одна з важливих причин, чому Нововолинськ задихається. На жаль, батькам міста не вистачило чогось для того, аби вжити належних заходів.

А може справа не лише в політичній волі. Знаєте, мені дуже і дуже прикро, що у роботі комісії порою десь не вистачало голосів, десь просто присутності представників. Таким чином люди явно показали свої пріоритети.

А ще більше прикро – це те, що люди, звичайні нововолинці, просто мовчать. Вони готові кричати на кухнях, на лавочках біля будинку, в маршрутках і точно у соцмережах. Та піти кудись далі наважуються одиниці. Реально одиниці. Це гріх – не сказати про проблему, затаїти її, особливо коли відчуваєш, страждаєш. Пояснення бачу в єдиному: скільки не стукай у двері керівників Новововолинська, а не чують.

Часто телефонують нововолинці з-поміж друзів або знайомих, чи десь в когось знайшли номер ( він є і на сайті міської ради) аби про щось повідомити, але просять зберегти анонімність, бо … страшно. І коли навіть нема жодних явних причин до страху, все одно реагують не так, як було би варто.

Я ще не втратив віри в людей. І знаю, що ми будемо жити в гарному, чистому, прогресивному Нововолинську! Це станеться з усвідомленням того, що все в наших руках.

Бережімо місто, адже це наш великий спільний дім, це наша рідна сторона, якою ми пишаємось не лише через записи в паспортах!

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 4
  1. Почати потрібно прибирання з наркоманів і їхніх кайфовідходів у вигляді шприців.

  2. Правда. Люди вміють тільки обговорювати, а об’єднатись і боротись разом ні,привикли що хтось прийде зробить за них . Якщо будемо мовчати то теперішня влада нам заводи скоро перед носом буде ставити

  3. Довести що підприємства працюють порушуючи санітарні норми практично неможливо , люди просто не вірять що власники таких підприємств як курчак, кроноспан ,маселко, ливарні і інші підприємства будуть чесно працювати тому і мовчать,і чиновники мовчать – бабло рулить.

  4. Я пернула і всім мешканцям стало натрошки тепліше і хоч на хвилю перебило неприємний запах від фабрик нашого міста.
    Задумалась зробити флеш-моб: “Перни, зміни існування на краще!”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

 Віталій Шабунін
23.10.2024
«Це реально внутрішній ворог», – так президент Зеленський в одному з останніх звернень висловився про корупціонерів у ...
Валерій Залужний
17.10.2024
Промова Надзвичайного і повноваженого посла України у Великій Британії і Північній Ірландії, Головнокомандувача ...
Віктор Мартиненко
4.10.2024
Храм базилікального типу у селі Стара Лішня у Пормівській громаді, збудований у романському стилі IX-XIV ст. Розміри: 7х4 м. У ...
Олександр Гром
2.10.2024
Глянув Укази Президента України. Тепло на душі від того, що ми маємо живих Героїв України і більше воїнів, яких ...
Ірина Пикалюк
13.09.2024
Розвиток локальної культури в умовах війни набуває особливого значення.  Культура – це наша духовна зброя, яка ...