Загроза дефіциту: росіяни знищили 20% місячного запасу українських ліків
Під час чергової атаки росіяни знищили склад одного з двох найбільших дистрибʼюторів лікарських засобів в Україні, де зберігалися 20% місячного запасу медикаментів країни. Удар може створити загрозу дефіциту ліків.
Про це пише Економічна правда.
25-го жовтня Київ опинився під атакою росіян, унаслідок чого загинули три людини, ще 29, зокрема семеро дітей, постраждали. росіяни традиційно атакували житлові будинки та цивільну інфраструктуру.
Втрат зазнав і бізнес. Про значні пошкодження повідомив виробник кави Idealist Coffee. Однак найбільшої шкоди та атака завдала фармацевтичному ринку.
Сфера дистрибуції ліків поділена між двома найбільшими компаніями: «БаДМ» та «Оптіма-фарм», які загалом контролюють 85% цього ринку. Центральний склад другої компанії росіяни знищили в ніч на 25 жовтня. Після атаки дистрибʼютор призупинив доставку ліків з фармацевтичних заводів на другий склад у київському регіоні – у передмісті.
На фармринку припускають, що знищення складу може призвести до затримок у постачанні ліків, але очікують на швидке розвʼязання проблеми. Що чекає на ринок після знищення одного з найбільших складів ліків країни?
Що сталося
У ніч на 25 жовтня українському бізнесу були завдані такі збитки, яких, імовірно, одномоментно росіяни не завдавали за весь період великої війни.
У результаті атаки на склад та офіс дистрибʼютора лікарських засобів «Оптіма-фарм» компанія, за оцінками її представників, втратила 100 млн дол. Еквівалентна сума в національній валюті становить близько 4,2 млрд грн або 5% обороту дистриб’ютора за 2024 рік.
У компанії ЕП повідомили, що обсяг знищеної продукції становить близько 20% місячного запасу ліків усієї України.
Загалом «Оптіма-фарм» має в країні 11 складів. росіяни атакували центральний склад та офіс у Києві, знищивши продукцію, обладнання та бази даних. Співрозмовники ЕП на фармринку припускають, що найбільша нематеріальна шкода від удару – знищення баз даних. У них містилася інформація про поставки, логістичні маршрути та потреби аптечних мереж, з якими співпрацює дистрибʼютор.
Наслідки удару стали відчутними 27 жовтня. Проблеми з доставкою ліків від «Оптіма-фарм» спостерігалися в Києві та області – знищений склад обслуговував цей регіон. До обстрілу він отримував медикаменти із заводів двічі на тиждень.
Один із співрозмовників ЕП серед великих виробників ліків, який працює з «Оптіма-фарм», зазначив, що компанія зранку 27 жовтня призупинила контрактування і транспортування ліків на свої склади в Києві та області (зокрема на склад у Броварах, що працює). В «Оптіма-фарм» цю інформацію підтвердили.
«Плануємо відновити транспортування ліків на цьому тижні», – повідомив CEO «Оптіма-фарму» Ігор Гуцал.
Він зазначив, що компанія продовжує доставляти ліки до столичних аптек з регіональних складів, але це не покриє 100% попиту.
Що відомо про “Оптіма-фарм”
Компанія «Оптіма-фарм» є одним з двох найбільших фармдистрибʼюторів країни. Співрозмовники ЕП на фармацевтичному ринку оцінюють її частку 43%. Приблизно таку ж частку має компанія «БаДМ».
Після накладання арешту на третього найбільшого дистрибʼютора – компанію «Вента» (часткою володіли росіяни) – «БаДМ» та «Оптіма-фарм» розділили дистрибуцію ліків між собою, контролюючи загалом 85% ринку. Виторг «Оптіма-фарму» у 2024 році становив 69,5 млрд грн.
Власником компанії є Андрій Губський. У відкритих джерелах інформації про нього небагато. Відомо, що він брат екснардепа Богдана Губського. За оцінками «Forbes України», у 2020 році Андрій посів 68 місце в переліку найбагатших українців із статками 120 млн дол. Соцмережі бізнесмен не веде.
Компанії «Оптіма-фарм» та «БаДМ» часто звинувачують у монополізації ринку дистрибʼюторів. У липні АМКУ оштрафував їх за узгодження цін на ліки і призначив їм штрафи: 2,37 млрд грн для «БаДМ» і 2,4 млрд грн для «Оптіма-фарму»). 24 жовтня комітет підтвердив своє рішення.
Що кажуть на ринку
Атака на склад «Оптіма-фарму» 25 жовтня стала другою за останні три місяці, а на початку великої війни росіяни знищили логістичні комплекси «БаДМ» у Київській та Полтавській областях. Як свідчить досвід цих атак, фармацевтичний ринок вміє швидко адаптовуватися до таких викликів.
Опитані ЕП представники сектору очікують, що обстріл може створити тимчасовий дефіцит, але не призведе до логістичної катастрофи. Вони вважають, що потужностей регіональних складів «Оптіма-фарму» та «БаДМ» вистачить для стабілізації ситуації протягом кількох тижнів.
У «БаДМ» розповіли ЕП, що фіксують збільшення попиту на свої послуги в Києві та області.
«Ми відвантажуємо додаткові замовлення від мереж аптек. Не бачу великої катастрофи. Будуть важкі два-три тижні, потім ситуація має стабілізуватися. Постачання буде своєчасне і в повному обсязі», – каже в. о. гендиректора «БаДМ» Дмитро Бабенко.
У фармвиробника «Інтерхім» зазначають, що залишки продукції на ринку великі, водночас певний час може бути проблема з їх поповненням.
«Це великий логістичний і фінансовий виклик, але ринок з цим упорається. Ми поки що не знаємо остаточний обсяг втрат, але сказати, що завтра все обвалиться, не можна», – повідомив представник «Інтерхіму» Олександр Чумак.
В аптеках також готуються до проблем з постачанням.
«Цілком можливо порівняти наслідки серпневої атаки на «Оптіму-Фарм» та ту, що відбулась 25 жовтня: вже орієнтовно за тиждень ми зіштовхнемось із перебоями у постачанні ліків. Особливо – до прифронтових територій», – каже виконавча директорка мережі аптек «911» Юлія Клименюк.
За її словами, ситуацію погіршує те, що через державні регуляції з 1 березня аптеки мають обмежені товарні запаси ліків.
«Після атаки росіян 25 жовтня аптечні мережі повинні повністю переформатувати логістичні ланцюжки», – додала вона.
Олександр Мудрий, засновник компанії «Конекс» (дистрибʼютор ліків та аптечна мережа), переконаний, що катастрофічного дефіциту ліків не буде.
«Тут питання не до «БаДМ» і «Оптіми», а до виробників: які залишки є у них, щоб швидко завести продукцію через інших дистрибʼюторів. У нас іде війна, і є лише два дистрибʼютори. Замість того щоб думати про диверсифікацію постачання ліків, у країні відбувається, те, що відбувається. Це відсутність державницького підходу», – вважає Мудрий.
Наслідки для споживачів та бізнесу
Співрозмовники ЕП на фармринку та в уряді зазначили, що знищення складу «Оптіми» навряд чи призведе до значних проблем із закупівлею ліків.
«Можливо буде певний дефіцит особливих препаратів, які мали доставити під замовлення, але не із найпопулярнішими», – зазначає співрозмовник ЕП в Кабміні.
«У нас наразі є товарних залишків на 8 мільярдів гривень, у них («Оптіми», – ред) приблизно такий же обсяг. Навіть зі знищеним складом це не має суттєво повпливати на доступність ліків або на бізнес», – зазначив Бабенко з «БаДМ».
Водночас збитки у 100 млн дол. можуть вплинути на бізнес «Оптіма-Фарм». ЕП не вдалось дізнатись, чи був застрахований знищений склад у Києві, але досвід «БаДМ» свідчить, що отримувати відшкодування за знищення чи пошкодження таких великих обʼєктів вкрай важко. У компанії зазначили ЕП, що страховики відмовились компенсувати кошти за втрачені склади у 2022 році, посилаючись на «форс-мажорні» обставини.
«У страхуванні ризиків обмежена сума виплат і регіони, в яких можливо застосувати страховку. Наприклад, Дніпро, Харків, Запоріжжя не підлягають страхуванню. У Києві начебто є можливість, але я не знаю чи їх («Оптіми-Фарм», – ред) склад був застрахований», – каже Бабенко.
Дистрибʼютор може спробувати розділити витрати із фармвиробниками у формі «пробачення» боргів за нереалізовану продукцію. Наприклад, «БаДМ» таким чином вдалось компенсувати близько 60% втрат знищеної продукції у 2022 році.
«Маржинальність виробника більша, ніж у дистрибʼютора і цим вони можуть “амортизувати” збитки першого. Ніхто не хоче дестабілізувати ринок, бо наслідки можуть бути непередбачуваними», – каже співрозмовник ЕП в уряді.
Фінансові труднощі фармдистрибʼютора посилюються штрафом від АМКУ, який компанія все ще може оскаржити.
«Якщо штраф АМКУ залишиться, тоді буде колапс», – каже Бабенко з «БаДМ».
Водночас враховуючи фінансові показники «Оптіма-Фарм», які значно покращились у 2023-2024 роках (3,7 млрд грн чистого прибутку у 2023 році та 3,6 млрд грн – у 2024 році), компанія зможе оплатити і штраф і покрити збитки через удар росіян.
Деякі співрозмовники ЕП припускають, що оцінка збитків компанією у 100 млн дол. дещо завищена і може бути спробою посилити аргументи на користь скасування штрафу АМКУ чи принаймні перегляду його розміру в сторону зменшення.
